Такі державні особи наглядатимуть за ухваленням рішень на місцях.
Кабінет міністрів України визначив одним зі своїх пріоритетів на 2023 рік продовження реформи децентралізації. Зокрема, уряд має намір запровадити інститут префектів, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Кабміну.
«Префекти – це неполітичні особи, що представлятимуть державу і стежитимуть за конституційністю ухвалених на місцях рішень», – пояснив він.
За словами Шмигаля, зразком для майбутньої моделі став «найкращий європейський досвід, який довів свою ефективність». Він додав, що після завершення війни доречним буде й внесення змін у Конституцію України, які дозволять завершити децентралізацію.
«У підсумку отримаємо збалансовану, дієву та європейську систему управління зі спроможними громадами», – підсумував прем’єр.
У своїй промові Денис Шмигаль мав на увазі зареєстрований у 2020 році законопроєкт №4298 «Про місцеві державні адміністрації», який депутати готують до другого читання.
Дійсно, при обговоренні концептуальних засад майбутнього статусу голів місцевих державних адміністрацій ключове питання: префект – це політична фігура чи кар’єрний державний чиновник?
При цьому Банкова прагне, щоб призначав префекта саме президент за поданням уряду, а не Кабмін, що, на думку ряду експертів, може стати значною проблемою для системи держуправління.
Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак пояснив, які ризики можуть виникнути в статті «Як забрати «іграшку» у Банкової?».
Варто також зазначити, що запровадити інститут префектів можливо лише змінивши Конституцію, а її під час воєнного стану чіпати не можна. Невже влада спробує обійти Основний Закон?
Нагадаємо, що після появи законопроєкту №4298, наприкінці 2021 року з’явився проєкт внесення змін до Конституції в частині децентралізації. Незважаючи на наявність у ньому низки реформаторських норм, документ теж видається досить неоднозначним. Складається враження, що такий проєкт змін до Конституції – ритуальний крок, який робиться насамперед із політичною метою. Подробиці читайте в матеріалі Юрія Ганущака «Піар-конституція для диктатора».
