Розкриття шпигунської мережі на Закарпатті
Служба безпеки України повідомила про викриття угорської шпигунської мережі, яка діяла в Закарпатській області. За даними СБУ, агенти збирали інформацію про оборонні позиції України, зокрема про системи протиповітряної оборони та військову інфраструктуру.
Крім того, шпигуни нібито досліджували громадські настрої серед місцевого населення — особливо серед угорської меншини — щодо можливості «вводу угорських військ» у разі загострення конфлікту.
Двоє підозрюваних були затримані, а СБУ заявила, що операція координувалася офіцером угорської військової розвідки. Його ім’я не розголошується з міркувань слідства.
Будапешт поки не надав офіційного коментаря щодо цих обвинувачень.
Шпигунство проти представників Євросоюзу
Інше журналістське розслідування, проведене угорським виданням Direkt36 спільно з бельгійським De Tijd, викрило, що угорська розвідка у 2015–2017 роках стежила за представниками Європейського бюро з боротьби з шахрайством (OLAF).
Інспектори OLAF прибули до Угорщини для перевірки корупційних справ, пов’язаних із компанією, що належить зятю прем’єра Віктора Орбана. Під час перевірки їхні дзвінки нібито перехоплювали, ноутбуки зламували, а готельні номери — обшукували.
Угорська влада відкинула ці звинувачення, назвавши їх «фейковими новинами». Проте справа відновила інтерес після серії нових публікацій, які підтверджують використання шпигунського програмного забезпечення Pegasus проти журналістів і активістів у самій Угорщині.
Політичний контекст і можливі мотиви
Якщо інформація про шпигунські операції підтвердиться, експерти вбачають кілька можливих мотивів:
-
Безпековий інтерес у Закарпатті.
Угорщина має історичні, етнічні й стратегічні інтереси в цьому регіоні. Збір даних про оборону міг бути частиною підготовки до впливу на ситуацію після війни. -
Захист внутрішніх економічних інтересів.
Використання спецслужб проти розслідувачів OLAF могло бути спробою захистити бізнес, пов’язаний із урядовими колами. -
Контроль і політична стабільність.
В уряді Орбана посилюється тенденція до централізації влади. Використання спецслужб може бути інструментом контролю над критиками режиму. -
Геополітична демонстрація.
Шпигунство проти ЄС може бути сигналом, що Будапешт проводить незалежну зовнішню політику й не підкоряється «брюссельським диктатам».
Реакції й наслідки
Україна може вимагати міжнародного розслідування та вжити дипломатичних заходів проти Угорщини.
ЄС може відреагувати запитом на офіційні пояснення, а в разі підтвердження — застосувати санкції або обмеження фінансування.
Будапешт найімовірніше займе оборонну позицію, називаючи розслідування політичним тиском.
У довгостроковій перспективі справа може підірвати довіру між членами ЄС і загострити суперечності щодо європейської безпеки.
Висновок
Обвинувачення проти Угорщини — це не просто чергова шпигунська історія, а тест на європейську солідарність і прозорість. Якщо підтвердиться, що член ЄС проводив операції проти союзників, це може стати безпрецедентним викликом для європейських цінностей і взаємної довіри.
Для України ж ця історія — ще одне нагадування, що навіть у тилу війни фронт може проходити не лише на полі бою, а й у тіні спецслужб.