На парламентських виборах у Чехії (3–4 жовтня 2025) перемогла партія ANO під проводом Андрея Бабіша,

але без абсолютної більшості — ситуація відкриває шлях до переговорів із правопопулістськими силами і може вплинути на зовнішню політику країни, зокрема на підтримку України. Нижче — детальний аналіз результатів, профілі ключових партій, варіанти коаліцій та їхній вплив на відносини Чехії з ЄС і НАТО.

Коротко про підсумок голосування

За попередніми та підсумковими оприлюдненими підрахунками, партія ANO отримала найбільший результат — близько 34–35% голосів і приблизно 80 місць у 200-місній Палаті депутатів. Коаліція SPOLU (ODS + TOP 09 + KDU-ČSL) опинилася другою з близько 22–24% та близько 52 мандатів. Інші помітні сили — STAN, Piráti, SPD та партія Motoristé — змінюють розстановку сил, але разом із ANO чи окремо визначають сценарії формування уряду.

Хто є хто: портрети ключових партій

ANO 2011 — рух Андрея Бабіша

Лідер: Андрій Бабіш. Ідеологія: популізм, прагматичний «державний підхід», соціально-економічні обіцянки.

Ключові позиції: скепсис щодо «зелених» реформ ЄС, орієнтація на внутрішні соціальні програми, прагнення до економічної стабільності. ANO отримало найбільшу фракцію (≈80 мандатів), але не абсолютну більшість.

SPOLU (ODS + TOP 09 + KDU-ČSL)

Орієнтація: правоцентристська, проєвропейська.

Ключові позиції: підтримка ЄС і НАТО, фіскальна дисципліна, реформи економіки. Після виборів SPOLU втрачає позиції порівняно з попереднім урядом і матиме близько 52 мандатів — замало, щоб самостійно сформувати більшість.

SPD (Свобода і пряма демократія) — Томіо Окамура

Ідеологія: правий популізм, євроскептизм, жорстка позиція щодо міграції.

Ключові позиції: обмеження імміграції, прямі референдуми, скепсис щодо поглиблення інтеграції. SPD розглядається як природний переговорний партнер ANO у випадку бажання сформувати більшість із націоналістичними силами.

Motoristé / Motoristé sobě (Партія автолюбителів)

Невелика протестна партія, що стала впливовим гравцем у цій кампанії завдяки нагальним питанням транспорту й опозиції до екологічних обмежень для водіїв. Як потенційний союзник ANO, Motoristé може відіграти роль «кишенькового» партнера, що допоможе набрати більшість. :contentReference[oaicite:4]{index=4}

STAN (Мери та незалежні) і Piráti (Піратська партія)

Обидві сили — проєвропейські, орієнтовані на місцеве самоврядування (STAN) та цифрову прозорість (Piráti). Разом із SPOLU вони становлять потенційний «анти-Бабіш» блок, але за підсумками голосування їхньої сукупної ваги недостатньо для парламентської більшості.

Математика коаліцій: які варіанти дають більшість?

У Палаті депутатів потрібно 101 мандат для простої більшості. З огляду на розподіл місць (≈80 — ANO; ≈52 — SPOLU; ≈25 — SPD; ≈12 — STAN; ≈20 — Piráti; ≈6–13 — Motoristé) виникає кілька ключових сценаріїв:

1) ANO + SPD + Motoristé — найреальніший сценарій

Сумарно ці три групи за оцінками набирають близько 108–116 мандатів (оціночні цифри різняться за джерелами), що дозволяє сформувати стабільну парламентську більшість. Політично ці партії близькі за риторикою щодо скепсису до «зелених» реформ і критики імміграції, що робить цей блок природним партнерством для ANO. Проте ці переговори можуть ускладнити вимоги дрібних партнерів щодо посад у кабінеті.

2) Меншуряд ANO з «тихою» підтримкою SPD

ANO формує однопартійну або міноритарну адміністрацію, а SPD забезпечує зовнішню підтримку під час голосувань в обмін на політичні поступки. Така модель технічно реальна, але робить уряд вразливим і схильним до частих компромісів.

3) Анти-Бабіш блок (SPOLU + Piráti + STAN + інші)

Хоча ідеологічно логічний, цей блок наразі не має арифметики для 101 мандата без участі великої кількості дрібних партій — тому формування стабільного уряду «усіх проти ANO» малоймовірне.

Роль президента і політичні бар’єри

Президент Чехії, Петр Павел, має конституційну роль у делегуванні формування уряду і може відмовити в призначенні або відтермінувати його, якщо вбачатиме загрозу зовнішньополітичному курсу держави (наприклад різке відхилення від підтримки НАТО/ЄС). Це дає йому значний морально-політичний важіль у процесі коаліційних переговорів.

Що означають ці зміни для України?

Можливе ослаблення ініціатив із військової допомоги. Якщо уряд включатиме SPD або матиме відхід від попередньої риторики, темпи постачання і політична ініціатива можуть знизитися або стати більш умовними.
Немає ризику негайного виходу з НАТО чи ЄС, але тон країни в міжнародних питаннях може стати менш активним; ціннісні позиції щодо санкцій та подальшої координації у ЄС можуть послабитися.
Дипломатичні наслідки: Брюссель і західні партнери уважно відстежуватимуть склад нового кабінету; зміни у складі уряду вплинуть на двосторонню координацію з Україною.

Хронологія очікуваних подій (план дій)

Тиждень 1–2 після виборів: інтенсивні переговори між переможцем (ANO) та потенційними партнерами; консультації президента з лідерами фракцій.
Тиждень 2–6: ймовірне висування кандидатури на посаду прем’єра (можливий кандидат — Андрій Бабіш) та подання складу уряду на погодження президентом.
Далі: або затвердження уряду, або повернення до переговорів у разі відмови президента чи нестачі компромісу.

Аналітичний висновок

Результат виборів 2025 року став потужним поверненням Андрея Бабіша на центральну політичну арену Чехії, але відсутність абсолютної більшості змушує ANO шукати партнерів — найімовірніше серед правопопулістських сил (SPD, Motoristé). Це змінює баланс впливів у Празі і може ослабити проактивну політику щодо України, хоча різкий поворот поза НАТО чи ЄС залишається малоймовірним через інституційні й суспільні бар’єри.

Повернення Бабіша: як вибори 2025 змінюють курс Чехії і що це значить для України