Володимир Зеленський та Нарендра Моді (фото: facebook.com/narendramodi)
23 серпня до Києва прибув прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Цей візит уже є знаковим, адже відбувається вперше за роки незалежності України. Та чи стане він справді проривним і чи гратиме Моді роль посередника у переговорах про завершення російсько-української війни – читайте в матеріалі РБК-Україна.
Зміст:
-
Контекст: Індія між Заходом, Росією та Китаєм
-
Публічні жести в контексті війни
-
Двосторонній порядок денний
Зустрічі президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді останнім часом приурочені до знакових для України дат чи подій.
14 червня вони зустрічалися в Італії – напередодні Саміту миру, хоч Індія там зрештою була представлена на більш низькому рівні. Країну представляв секретар із західного напряму Міністерства закордонних справ Індії Паван Капур. Цього разу візит відбувається перед Днем незалежності України.
Поїздка Моді до Києва в будь-якому випадку є знаковою, бо за час незалежності України лідери Індії сюди ще не приїжджали. Однак її слід сприймати крізь призму індійської політики загалом. А її порядок денний і бачення світових реалій значно відрізняються від тих, до яких звикли в Україні.
Контекст: Індія між Заходом, Росією та Китаєм
У минулому українська дипломатія наробила достатньо помилок щодо Індії. Згадати хоча б контракт 1996 року на постачання 320 українських танків у Пакистан, з яким Індія воювала чотири рази з моменту здобуття незалежності. Та й банально регіон Південної Азії не був для України у пріоритеті, попри низку перспективних точок дотику.
“Для Моді, природний партнер – Україна. Інша справа, що в українсько-індійських стосунках в попереднє десятиліття було накосячено стільки, що все це потрібно буде розгрібати”, – каже РБК-Україна дипломат Роман Безсмертний.
Та й у самій Індії досі сильними є проросійські сентименти, ще з радянських часів. Ще один важливий чинник – поставки російської зброї. За даними SIPRI, протягом останніх двох десятиліть Росія постачала 65% усієї зброї, закупленої Індією. Мова йде про цілу номенклатуру військової техніки: від літаків та гелікоптерів до підводних човнів і військових кораблів.
Однак за повідомленнями західних медіа, Індія взяла курс на зменшення військової залежності від РФ. По-перше, війна в Україні показала низьку якість багатьох видів російської техніки в умовах реального бою. По-друге, під питанням опинилось постачання російських запчастин до цієї техніки, які вкрай необхідні зараз самій РФ.
МІГ-29, які Росія продавала Індії (фото: Getty Images)
Стан справ дещо змінюється і через загальну активізацію відносин України з Глобальним Півднем.
Наприкінці березня Індію відвідав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Ця поїздка стала першою з 2017 року. Вже за кілька місяців, у червні, відбулася зустріч лідерів України та Індії. При цьому важливо, що вона відбулася на полях саміту “великої сімки”, куди були запрошені Зеленський та Моді.
Це не випадково, адже країни G7 розглядають Індію як альтернативу зростаючому впливу Китаю. Для цього в Індію спрямовуються інвестиції та технології. В перспективі вона може стати частиною транспортного коридору у Європу, що є альтернативним до китайського “Поясу і шляху”.
Так само потроху Індія зменшує залежність від російської зброї. Знаковим у цьому плані став візит Моді до США у червні 2023 року. У Вашингтоні були укладені угоди про спільне виробництво двигунів для винищувачів, ремонт американських військових кораблів та закупівлю безпілотників.
Але остаточно з Росією рвати зв’язки Індія не збирається. Одна з причин цього – зростання загрози з боку Китаю.
“Однією з причин нейтралітету Індії, яка орієнтується на Росію, є запобігання ще тіснішому китайсько-російському альянсу. Індія сподівається, що, зберігаючи добрі відносини з Росією, вона зможе гарантувати, що китайсько-російський альянс не поглибиться”, – каже РБК-Україна провідний співробітник індійського аналітичного центру Observer Research Foundation Манодж Джоші.
Тож фактор зближення Індії із Заходом відіграє далеко не останню роль і точно брався до уваги в ході підготовки до візиту в Україну.
“В Індії США не люблять, але Китай не люблять ще більше. І це визначає, в тому числі політику Індії та її інтереси. І саме через призму остраху Китаю і через посилення зв’язків Китаю і Росії, думаю, що Індія все ж таки буде потроху дрейфувати в бік України та Заходу”, – не виключає в розмові з РБК-Україна головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
Публічні жести в контексті війни
Репутаційна складова поїздки Моді лежить на поверхні і, мабуть, найбільше привернула увагу світової преси.
Нагадаємо, якраз під час візиту Моді в Москву Росія завдала ракетного удару по лікарні “Охматдит”, пологовому будинку та іншим цивільним об’єктам. Тоді загалом загинули 37 людей, а ще 170 отримали поранення.
Коментуючи ситуацію, індійський прем’єр підкреслив, що “коли гинуть невинні діти, серце обливається кров’ю, і цей біль дуже жахливий”.
Попри такі слова індійського прем’єра, президент України заявив, що для нього це “розчарування – бачити як лідер найбільшої демократії світу обіймається з найкривавішим злочинцем у світі в Москві в такий день”.
Індія сприйняла критику серйозно. МЗС навіть викликало українського посла та відтермінувало засідання спільної з Україною робочої групи з питань культури.
Поза тим, критика прозвучала не лише з України, тому на неї потрібно реагувати. Саме такі конотації візиту Моді наявні в самій Індії.
“Мета цього візиту для прем’єр-міністра – продемонструвати рівноважний підхід Індії до війни. Індія закликала до миру шляхом діалогу та переговорів і розглядає цей візит як частину сприяння цьому процесу. Цей візит відбувся незабаром після візиту прем’єр-міністра до Росії, який зазнав критики в багатьох західних країнах”, – зазначає в коментарі РБК-Україна Манодж Джоші.
За його словами, Індія відмовилася засудити війну Росії в Україні, але висловила стурбованість смертю та руйнуваннями, які війна спричинила в Україні.
“Цим візитом Індія демонструє свою стурбованість жахливою ціною, яку Україна платить за війну”, – підкреслює індійський експерт.
Водночас розраховувати на активне посередництво Індії не доводиться. Принаймні, поки що. Хоча співрозмовники РБК-Україна в політичному керівництві Україні розповідали, що загалом Індія, поряд з кількома іншими світовими державами, загалом зацікавлена взяти участь у врегулюванні війни між Росією та Україною.
Нарендра Моді та Володимир Путін (фото: Getty Images)
Напередодні візиту агентство Bloomberg повідомило, що Моді “виключив роль посередника в припиненні російської війни в Україні”. Однак, за інформацією видання, Індія погодилася “передати повідомлення” між Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським.
Яскравим свідченням такого підходу стала відсутність високопосадовців Індії на саміті миру у Швейцарії. Індія також не підписала фінальне комюніке.
“На нашу думку, тільки ті варіанти, які є прийнятними для обох сторін, можуть призвести до міцного миру”, – пояснював рішення голова індійської делегації, представник МЗС Паван Капур.
Індія відправила в Україну більше десяти партій гуманітарної допомоги. Водночас продовжує купувати російську нафту. Щоправда, за рупії, тому ці кошти Росії може використати лише для купівлі індійських товарів чи просто тримати їх на рахунках.
“У країнах Глобального Півдня є три приклади нейтралітету щодо війни Росії проти України. Це проросійський нейтралітет Китаю, це проукраїнський нейтралітет Туреччини і це, дійсно, класичний нейтралітет Індії”, – каже Іван Ус.
Двосторонній порядок денний
За словами Романа Безсмертного, Моді їде до Києва з чітко поставленими кількома питаннями. Окрім “війни і миру”, вони можуть стосуватися насамперед проблеми національної безпеки Індії, а також двосторонніх відносин.
Розширення торгівлі Зеленський та Моді обговорювали ще під час попередньої зустрічі в червні. Зокрема, в контексті функціонування чорноморського коридору. Об’єми торгівлі Індії з Україною не такі великі. В останні роки товарооборот коливається в межах 1-2 млрд доларів, але тут є потенціал для зростання.
“Якщо Росія постачає багато нафти до Індії, то Україна постачає багато соняшникової олії, і хоч олія не така важлива, як нафта, але все одно потрібна Індії. Тому тут Індія хоче, щоб були гарантії поставок на її ринок”, – каже Іван Ус.
Ще один напрямок – це робота індійських компаній в Україні.
“Давайте не забувати, що “Криворіжсталь”, одне з найбільших металургійних підприємств України, належить компанії індійського бізнесмена Лакшмі Міттала. І тут також, я думаю, що Індію цікавить захист інвестицій”, – зазначає Ус.
Як повідомляв Фонд держмайна у лютому, кілька індійських компаній цікавляться купівлею підприємств в Україні. Йдеться про обʼєкти оренди та приватизації, а також про нові напрямки – Земельний банк та санкційне майно. Інші перспективні сфери пов’язані з відбудовою України та співпрацею в оборонній сфері, можливо, із залученням США.
Завдяки своїй нейтральній позиції щодо війни Індія змогла отримати певні бонуси – зокрема з дисконтом отримувати російську нафту (і навіть обігнала Китай за обсягами її імпорту). Але для Нью-Делі важливі й інші фактори – від необхідності зміцнювати відносини із Заходом до стримування Китаю, який теж отримав чимало профіту від російської агресії проти України.
При написанні матеріалу використовувались публічні заяви українських та індійських політиків, коментарі головного консультанта Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Івана Уса, дипломата Романа Безсмертного та провідного співробітника індійського аналітичного центру Observer Research Foundation Маноджа Джоші.
