Угорський прем’єр Віктор Орбан уперше за 12 років приїхав до України. Ідея візиту обговорювалася кілька місяців, але, як пишуть західні ЗМІ, остаточно плани оформилися після тривалих переговорів щодо прав угорської етнічної меншини.
РБК-Україна розповідає про суть цього питання.
Зміст
- Що стало причиною візиту Орбана
- У чому суть претензій Угорщини через її нацменшину в Україні
- Що відомо про “ультиматум” Орбана з 11 пунктів
Що стало причиною візиту Орбана
Про несподіваний візит Орбана до Києва першим повідомило видання The Guardian. Один із співрозмовників у Будапешті повідомив, що план візиту оформився після тривалих переговорів щодо прав угорської національної меншини.
“Причиною стало вирішення питання громадянства. За останні тижні домовленості було досягнуті. Вони зможуть оголосити про це як про успіх“, – зазначило джерело.
Вранці РБК-Україна стало відомо, що Орбан уже прибув до столиці України. У коментарі угорським ЗМІ його речник заявив, що з президентом Володимиром Зеленським обговорять “можливість встановлення миру” (між Україною та Росією), а також двосторонні відносини.
Напередодні угорський прем’єр натякнув на поїздку, відповідаючи на питання, що може зробити Будапешт під час свого головування в Раді ЄС для припинення війни в Україні. За його словами, перші кроки у цьому напрямі будуть зроблені вже 2 липня.
“Якщо ви подивитеся завтрашню пресу (інтерв’ю від 1 липня, – ред.), ви вже побачите перші кроки”, – відповів він, наголошуючи, що Євросоюз не може залишатися осторонь, якщо рано чи пізно “росіяни та американці домовляться один з одним” щодо війни в Україні.
На думку політолога Володимира Фесенка, візит Орбана має особливу мету. По-перше, у зв’язку з початком піврічного головування Угорщини у Раді ЄС з 1 липня йому треба продемонструвати політичну вагу у ролі представника Євросоюзу. По-друге, він спробує вкотре натиснути на Україну в плані розширення прав угорської меншини, яка компактно проживає в Закарпатській області.
Докладніше про те, як Орбан змінює тактику і навіщо він приїхав до Києва, читайте у окремій публікації РБК-Україна.
Зазначимо, станом на 14:00 лідери обох країн вже виступили з підсумковими заявами.
У чому суть претензій Угорщини через її нацменшину в Україні
Суперечка про права угорців в Україні почалася через освітній закон у 2017 році. Він, зокрема, стосувався мови викладання у школах, де навчаються представники національних меншин. Передбачалося, що після навчання рідною мовою у початкових класах, у середніх та старших учнів переведуть на українську. Також було передбачено перехідний період до 2020 року.
За оцінками, у Закарпатській області проживає близько 150 тисяч етнічних угорців та працюють близько 170 шкіл з викладанням угорською мовою. Але, як правило, обурювалися не стільки українські угорці, скільки влада самої Угорщини.
Незважаючи на запевнення в тому, що закон не спрямований проти угорської меншини, Будапешт сприйняв його як спробу асиміляції, порушення домовленостей та звуження прав.
В результаті, наприклад, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав закон “ножем у спину”, після чого Будапешт заявив, що блокуватиме всі кроки України в рамках європейської програми “Східного партнерства”.
Це призвело до глибокої системної кризи у двосторонніх відносинах, яка охоплювала не лише питання меншин, а й такі ключові питання, як подвійне громадянство, закон про мову, фінансова підтримка угорців у Закарпатській області та, найголовніше, інтеграція України до Євросоюзу та НАТО.
Загострилася криза наприкінці 2022 року з ухваленням закону про нацменшини. Реакція Угорщини була миттєвою: Сійярто провів зустрічі з головою ЄСПЛ, почесним президентом Венеціанської Комісії, генсеком Ради Європи, на яких наголосив на терміновості справи угорської меншини. Він також наполягав, щоб Україна взяла до уваги відповідне законодавство Ради Європи та рекомендації “венеціанки”. Головна вимога – повернути всі права, які угорці в Україні мали до 2015 року, включаючи можливість навчатися угорською мовою на всіх рівнях освіти.
Проблема меншин у відносинах України та Угорщини виникає не лише на підґрунті мовного питання. Наприклад, восени 2022 року влада Мукачева доручила демонтувати з бастіону замку “Паланок” знак орла-турула (пам’ятний знак угорської державності) та замінити його на малий герб України.
У січні 2023-го представники угорської меншини розкритикували зняття національних прапорів Угорщини та угорських написів з держустанов у селах Мукачівського району. Події коментували політики на найвищому рівні у Будапешті. Держсекретар МЗС Тамаш Менцер назвав це неприпустимими антиугорськими діями.
Міністр Сійярто на Раді ЄС заявив, що Україна має дотримуватися правил Євросоюзу, якщо хоче вступити до блоку. А глава канцелярії Орбана попередив, що Угорщина буде готова підтримати членство України в ЄС лише у тому випадку, якщо вона “забезпечить використання мови закарпатських угорців”.
Зазначимо, підтримка угорських меншин традиційно є одним із ключових напрямків міжнародної політики Будапешта. Згідно з конституцією, уряд має дбати про угорців за кордоном. А сам Орбан заявляв про необхідність автономії та подвійного громадянства для угорців у сусідніх країнах, зокрема в Україні.
Україна не є винятком у контексті конфліктів Угорщини із сусідами. Права меншин раніше стали приводом, наприклад, заблокувати членство Хорватії та Румунії в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Але з урахуванням здатності Орбана протягом багатьох років залишатися біля керма уряду, схоже, переговорний процес про вступ України до ЄС багато в чому залежить від її здатності домовитися з Будапештом.
У середині червня стало відомо, що Угорщина погодилася зняти вето з переговорної рамки про вступ після того, як усі умови були включені до документа про переговори із Києвом.
Що відомо про “ультиматум” Орбана з 11 пунктів
На першій Міжурядовій конференції зі вступу України до ЄС, яка відбулася 25 червня, голова української делегації, віце-прем’єрка із європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила про готовність виконати 11 умов Угорщини.
“Станом на даний момент ми віддані наміру вирішити і на цій основі повністю втілити 11 питань, порушених, зокрема, угорською стороною, спрямованих на посилення захисту прав національних меншин”, – зазначила вона, не вдаючись до подробиць.
Вочевидь, йдеться про пункти, озвучені Петером Сійярто в січні 2024 року під час поїздки до Ужгорода, яка була присвячена підготовці візиту Орбана.
“У нас прохання – може, це і занадто, і ви вважатимете, що я не ввічливий, – але ми просимо повернути угорській меншості всі ті права, які вона мала до 2015 року. Ми нічого більше не просимо”, – говорив він.
За його словами, угорська сторона сформулювала 11 пунктів, серед яких відновлення статусу угорських шкіл, навчання угорською мовою та можливість користуватися мовою у сфері суспільного життя. Тоді ж глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив про настрій остаточно вирішити українсько-угорську суперечку щодо прав нацменшин. Він також додав, що Сійярто навів перелік питань, які з точки зору Будапешта потребують уточнення чи додаткових рішень на рівні підзаконних актів.
У березні Угорщина надіслала іншим країнам-учасницям Євросоюзу лист із претензіями до України. З посиланням на нього “Радіо Свобода” повідомило, що Будапешт також вимагає відновити право на вільне використання угорської мови та забезпечити політичне представництво на регіональному та національному рівнях.
Окрім претензій до освіти, у документі зазначено, що після адміністративної реформи змінилося співвідношення населення у Закарпатській області. І Угорщину не влаштовує обов’язкова норма для нацменшин у 10% у складі місцевого населення, щоб мати можливість претендувати на мовні права.
Також Будапешт не влаштовує, що угорська громада не має свого депутата у Верховній Раді.
“Угорщина просить, щоб угорській громаді було надано право на політичне представництво, і в цьому контексті було дозволено використання національної мови під час виборчих кампаній, референдумів та у суспільному житті, як це було раніше”, – йшлося у листі.
Цими днями пункти “ультиматуму” Орбана опублікувало видання “Європейська правда”.
Угорська сторона вимагає позбавити директорів шкіл права одноосібно змінювати рішення щодо викладання конкретного предмета українською/угорською мовою. Але погодилася на компроміс, коли для розширення кількості предметів українською потрібна згода двох третин учнів.
Щодо використання угорської мови у всьому освітньому процесі, тут можливий компроміс у ході переговорів. Наразі обговорюються правки про додаткові права для офіційних мов ЄС. Одним із проблемних пунктів є відновлення статусу “школа національної меншини” з навчанням угорською мовою. Україна готова це обговорювати, але поки щодо шкіл (можливо, і дитсадків), де викладання угорською мовою ведеться не менше, ніж у 75% класів.
Від третього пункту залежить наступний – право вибору мови у вишах та коледжах. Далі йде вимога щодо можливості переведення на угорську завдань ЗНО/НМТ. Також Угорщина наполягає, щоб у якаості територіальної сфери застосування мовного законодавства був “населений пункт”, а не “адміністративна одиниця”. За двома останніми пунктами вдалося домовитися про компроміс.
Пункт №7 виглядає проблемним. Будапешт вимагає не зважати на процентний склад угорського населення для права на використання мови. Фактично йдеться про визнання Закарпаття територією традиційного проживання угорців, навіть у тих населених пунктах, де угорці ніколи не проживали.
З ним пов’язаний наступний пункт про скасування того, щоб умовою реалізація мовних прав було принаймні 10% угорського населення. Далі йде вимога зняти мовні обмеження у відображенні топонімів та географічних назв, у контактах з органами влади, закладами охорони здоров’я, на спортивних заходах тощо.
Десятий пункт стосується культурної автономії. Як пише видання, Угорщина відмовилася від цього пункту, але можливі проблеми з тим, щоб угорська державна символіка вільно використовувалася в органах місцевої влади в Закарпатській області.
Останній пункт – вільне використання угорської мови на виборах та референдумах, а також забезпечення представництва угорців України у парламенті. По суті, мова про реформу виборчої системи, і, схоже, Будапешт дає сигнали відмовитися від цієї вимоги. Інші проблемні моменти стосуються скасування обов’язкового знання української мови для обраних посадових осіб.
***
На прес-конференції після зустрічі з українським президентом Віктор Орбан заявив, що “ми намагаємося закрити усі попередні суперечки та сконцентрувати увагу на майбутньому” .
За словами Зеленського, було обговорено принципові питання торгівлі, енергетики, транскордонного співробітництва та гуманітарної сфери, а також відкриття першої української школи в Угорщині. На угорській меншості обидва лідери докладно не зупинялися. Орбан лише висловив сподівання на вирішення всіх питань. “Я бачу добрі шанси”, – зазначив він. І додав, що українських шкіл в його країні буде стільки, скільки потрібно.
При підготовці матеріалу використовувалися: публікації західних та угорських ЗМІ, “Радіо Свобода”, “Європейської правди”, заяви Віктора Орбана, міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто та віце-прем’єрки з питань європейської інтеграції України Ольги Стефанішиної.
