🇨🇿 Чехія: між проєвропейським курсом і націоналістичним протестом
Чехія залишається однією з ключових держав, що підтримують Україну. Уряд Петра Фіали (ODS) послідовно виступає за санкції проти Росії, постачає зброю, приймає українських біженців і активно просуває питання військової допомоги в межах ЄС.
Проте паралельно в політичному полі зростає вплив сил, які закликають до «припинення безумної підтримки війни». Партія SPD Томіо Окамури та частина лівопопулістських груп формують риторику «Чехія для чехів», апелюючи до соціальної втоми суспільства.
За даними опитування агентства STEM (жовтень 2025 р.), лише 47 % чехів підтримують військову допомогу Україні, тоді як у 2022 році цей показник сягав 70 %.
Політолог Лукаш Янда (Evropské hodnoty) пояснює:
«Зменшення підтримки України — це не пряма симпатія до Росії, а реакція на внутрішню нестабільність. Люди відчувають, що платять за війну, якої не бачать».
Після зняття українського прапора з парламенту Чехія опинилася у символічному конфлікті між двома політичними культурами:
- євроатлантичною, що орієнтується на партнерство із Заходом і підтримку України;
- націоналістичною, яка прагне «нейтралітету» й розраховує на ізоляціонізм.
🇸🇰 Словаччина: «вісь реалізму» Роберта Фіцо
Словаччина — країна, де зміна уряду у 2023 році стала переломним моментом для всієї Центральної Європи. Повернення до влади Роберта Фіцо і його партії SMER–SD ознаменувало радикальну зміну риторики.
Фіцо ще під час виборчої кампанії заявляв, що «Словаччина більше не віддаватиме жодного патрона Україні» і що «війна повинна закінчитися переговорами, а не зброєю».
Його уряд фактично припинив військові поставки Києву, залишивши лише гуманітарну допомогу.
У листопаді 2023 року прем’єр у Братиславі заявив:
«Словаччина — не частина конфлікту. Ми не дозволимо, щоб наша територія використовувалася для ескалації війни».
Ця позиція розколола суспільство: одні підтримують його «реалізм», інші — вважають це відступом від європейських принципів.
Журналіст Denník N Міхал Гавран пише:
«Фіцо створює враження нейтралітету, але фактично допомагає Росії, блокуючи спільну політику ЄС. Це слабке місце всього західного альянсу».
На відміну від Чехії, де парламент залишився майданчиком дискусії, у Словаччині державна політика вже офіційно змінила вектор: від активної підтримки до політики стриманості.
🇭🇺 Угорщина: проросійський реалізм Віктора Орбана
Угорщина ще з 2022 року була особливою серед країн ЄС. Прем’єр-міністр Віктор Орбан ніколи не приховував свого скепсису щодо санкцій проти Росії, називаючи їх «пострілом у власну ногу».
У 2025 році, після повернення Дональда Трампа до влади у США, Орбан отримав ще більшу впевненість: Трамп фактично звільнив Угорщину від енергетичних санкцій на один рік, дозволивши продовжити закупівлі російського газу й нафти.
Цей виняток Орбан назвав «визнанням реалій Центральної Європи».
«Угорщина не може купувати нафту на морі, ми не маємо портів. Тому наша енергетична співпраця з Росією — не політика, а географія», — заявив Орбан під час спільної пресконференції з Трампом у Вашингтоні.
Його позиція викликає відкрите роздратування в Брюсселі, але має підтримку вдома: понад 60 % угорців, за даними Nézőpont Institute, вважають, що «санкції шкодять ЄС більше, ніж Росії».
Політолог Андраш Ковач із Будапештського університету додає:
«Орбан навчився балансувати між Заходом і Сходом. Його „антибрюссельська“ риторика дозволяє йому виглядати незалежним, а економічна співпраця з Росією — стабільною».
🔍 Порівняльна таблиця позицій
| Країна | Політичний курс щодо України | Ставлення до санкцій проти РФ | Громадська думка (2025) | Ключові політичні лідери |
|---|---|---|---|---|
| Чехія | Активна підтримка України (військова, гуманітарна) | Підтримує санкції ЄС | 47 % за військову допомогу | Петр Фіала (ODS), Томіо Окамура (SPD) |
| Словаччина | Припинення військових поставок, нейтралітет | Частково підтримує санкції, але блокує нові | 42 % за допомогу Україні | Роберт Фіцо (SMER–SD) |
| Угорщина | Проти нових санкцій, закупівля російського газу | Опонує санкціям | 38 % за допомогу Україні | Віктор Орбан (Fidesz) |
🧠 Спільні риси політичного наративу
Попри відмінності у зовнішньополітичних курсах, усі три країни мають схожі риторичні елементи у внутрішньополітичній комунікації:
- «Мир понад усе» — ключовий лозунг, яким популісти прикривають відмову від підтримки України.
Орбан, Фіцо та Окамура всі говорять про «мирні переговори», але ніколи не уточнюють, на яких умовах. - «Суверенітет і нейтралітет» — аргумент проти «диктату Брюсселя».
Цей мотив добре працює в країнах, де частина населення розчарована в ЄС. - «Піклування про власних громадян» — економічний популізм: зростання цін, енергетична криза й міграція використовуються для виправдання антипроукраїнських настроїв.
🧭 Європейський контекст: розкол у Вишеградській групі
Колись Вишеградська четвірка (Чехія, Польща, Словаччина, Угорщина) була символом центральноєвропейської єдності. Після 2022 року ця структура фактично перестала існувати як політичний блок.
- Польща залишається жорстко проукраїнською.
- Чехія — у проміжному стані, між солідарністю й націоналізмом.
- Словаччина та Угорщина — дедалі більше віддаляються від європейського консенсусу.
Експерт із європейської політики Вацлав Бартушек зазначає:
«Вишеградська група перетворюється на клуб внутрішніх опонентів ЄС. Якщо Чехія піде за Словаччиною й Угорщиною, це радикально змінить баланс сил у Центральній Європі».
🪧 Україна як тест на цінності
Для всіх трьох країн ставлення до України стало своєрідним тестом на те, якими цінностями вони реально керуються — демократичними чи прагматичними.
- Чехія поки зберігає баланс між моральною підтримкою і політичним реалізмом.
- Словаччина робить ставку на прагматизм, що межує з апатією.
- Угорщина відкрито використовує Україну як аргумент у боротьбі з Брюсселем.
Український посол у Празі Євген Перебийніс у нещодавньому інтерв’ю зазначив:
«Ми розуміємо, що кожна країна має свої інтереси. Але ми сподіваємося, що Центральна Європа пам’ятатиме, що саме тут, у 1968 році, танки вже приходили зі Сходу».
📉 Популізм і втома від війни
Згідно з дослідженням European Council on Foreign Relations (ECFR), у 2025 році понад 55 % громадян Центральної Європи вважають, що війна в Україні «має завершитися компромісом».
Ця тенденція створює сприятливе підґрунтя для популістів, які поєднують пацифістські гасла з антиєвропейськими.
«Фіцо, Орбан і Окамура — різні політики, але схожі психологічно. Вони говорять мовою втомлених людей, які хочуть простих відповідей на складні питання», — вважає чеський соціолог Давид Кліма.
🕊️ Висновок: три сценарії для регіону
- Європейська консолідація
Чехія залишиться на боці ЄС, Словаччина повернеться до проєвропейського курсу, Угорщина буде змушена пом’якшити риторику через економічний тиск Брюсселя. - Центральноєвропейський нейтралітет
Всі три країни зосередяться на внутрішніх справах, мінімізуючи участь у зовнішній політиці. Це означатиме ослаблення підтримки України. - Політична вісь «Будапешт–Братислава–Прага»
Якщо популістські сили посиляться, регіон може утворити альтернативний центр впливу в ЄС із риторикою «миру, нейтралітету й суверенітету».