Орган вказав на деякі недоліки, які є і в прийнятому Україною законі.
Венеційська комісія надала проміжні оцінки антиолігархічним законопроєктам, розробленим Грузією та Молдовою за рекомендацією Європейської комісії з метою усунення надмірного впливу приватних інтересів на економічну, політичну й громадську сфери. Держави підготували документи, що нагадують затверджений президентом України Володимиром Зеленським у 2021 році закон про олігархів, хоча й мають свої особливості.
Експерти надали доволі схожі висновки стосовно проєктів як Грузії, так і Молдови. Орган Ради Європи з питань конституційного права підтримав прагнення обох країн щодо усунення чи принаймні обмеження впливу олігархів, але вказав на важливість впровадження системних реформ, замість націлювання на окремих осіб задля “деолігархізації”.
У Венеційській комісії наголосили, що вибір засобів досягнення мети має вирішальне значення, якщо влада хоче бути ефективною в цьому питанні та зберігати відданість демократії, верховенство права й основоположним правам людини. “Будь-які такі заходи мають відповідати поставленій меті досягнення рівних умов гри для всіх учасників суспільства”, – зазначили там.
На думку експертів, у основі “деолігархізації” має бути системний підхід із превентивним ефектом і поширенням на багато сфер, зокрема на медійне й антимонопольне законодавство, норми щодо політичних партій, виборів, оподаткування, боротьби з корупцією та відмиванням грошей. Важливим називають зосередження на зміцненні інституцій і законів.
Водночас, грузинський і молдавський проєкти фокусуються на “персональному” (каральному) підході, що передбачає визначення олігархів за певними критеріями, у тому числі за статками й володінням ЗМІ. Щодо них прагнуть застосовувати низку обмежень, зокрема заборону на фінансування політичних партій та приватизацію держмайна.
У комісії вважають, такий підхід створює високі ризики порушення прав людини та свавільного використання норм, а також потенційно може зашкодити політичному плюралізму.
Грузії представники органу рекомендують надати повноваження щодо ідентифікації олігархів не урядовому органу, щоб знизити такі ризики й забезпечити здійснення процедур належним чином.
При цьому у Венеційській комісії зазначили, що законопроєкт Молдови містить низку покращень у порівнянні з грузинською та українською ініціативами. Йдеться, зокрема, про намір залучати парламент і судей до процесу визначення особи олігархом, а також розробку переліку основних прав на справедливий судовий розгляд перед Національним комітетом з деолігархізації.
Молдові радять уточнити ключові положення та процедури, зокрема критерії визначення олігархів, щоб сформувати міцні гарантії прав людини, забезпечення належного процесу й пропорційності конкретних наслідків для тих, кого оголосять олігархами.
Українська влада ще чекає висновку Венеційської комісії щодо свого закону про олігархів, який містить елементи, розкритиковані вище. Його мали почати розглядати у січні 2022 року.
Верховна Рада в 2021-му проголосувала за відповідний законопроєкт, не чекаючи висновків комісії. Тодішній спікер ВР та інші депутати звернули увагу на низку юридичних колізій, які стосуються як визначення поняття олігарх так і органу, який буде їх визначати. Проте у Зеленського заявили, що для переголосування деяких пунктів немає необхідності.
Детальніше про те, як закон здатний вплинути на олігархів і справжні мотиви його прийняття читайте в статті Юлії Самаєвої “Закон про олігархів прийнято. Про що він говорить, а про що мовчить”.
