Віктор Орбан та Володимир Путін у Москві (фото: Getty Images)
За час повномасштабної російської агресії проти України ціла низка посередників намагалася "помирити" Київ та Москву. Самопроголошена "миротворча місія" Віктора Орбана знову активізувала цю тему. Чи можуть стати посередниками США, Китай, та ж Угорщина чи інші країни – детальніше у матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.
ЗМІСТ
- США: посередник можливий
- Китай: посередник, що зачаївся
- Угорщина: посередник небажаний
- Інші посередники: лише щодо окремих питань
- Що про посередників думає українська влада
Протягом двох з половиною років хто тільки не намагався “примирити” Україну та Росію: Ватикан, Ізраїль, Угорщина, Туреччина, Саудівська Аравія, і навіть група африканських країн. Та останнім часом це питання активізувалося на тлі цілої низки заяв як з українського боку, так і від іноземних лідерів. Ба більше, ініціативи від найбільш впливових гравців намагається поєднати своєю “човниковою дипломатією” угорський прем’єр Віктор Орбан.
Втім далеко не всі можуть бути посередниками між Україною та Росією щодо ключового питання – миру, нехай навіть у віддаленій перспективі. За словами президента Володимира Зеленського, посередник повинен мати економіку, що впливає на Росію, або дуже потужну армію, якої боїться Путін і яка сильніша, ніж російська.
“Я думаю, що США така країна, я думаю, що Китай така країна, і я думаю – ЄС. Не якась одна країна в ЄС, ні – весь Євросоюз”, – заявив Зеленський 8 липня під час пресконференції у Варшаві.
Європейський союз наразі розділений політично, аби виступати єдиним голосом, тим більше у такому складному питанні як посередництво між учасниками війни. Окрім того, європейські лідери наразі навіть не розглядають таку опцію, що засвідчила жорстка відповідь на дипломатичні потуги Орбана. З двома іншими згаданими Зеленським посередниками ситуація складна.
США: посередник можливий
Позиція чинної адміністрації президента США, принаймні назагал, однозначна. Між Вашингтоном та Москвою існують регулярні контакти про всяк випадок, адже це дві ядерні держави. Востаннє міністри оборони обох країн говорили телефоном 12 липня. Але на найвищому рівні діалогу немає.
“Я не готовий говорити з Путіним, бо він не готовий змінювати свою поведінку”, – пояснив Байден під час пресконференції 12 липня.
Та далеко не факт, що Байден переобереться на другий термін. З огляду на провал дебатів, все частіші публічні обмовки та посилення позицій його опонента. Команда Трампа, у свою чергу, не приховує підготовку свого мирного плану.
Наприкінці червня радники Трампа з питань національної безпеки Кіт Келлог і Фред Флейц в коментарі Reuters окреслили загальну ідею плану: ідея полягає в тому, аби примусити Україну до мирних переговорів із Російською Федерацією. А якщо Україна відмовиться, припинити постачати їй зброю. Якщо ж Росія відмовиться сідати за стіл переговорів, військову підтримку України буде посилено.Також план передбачає, що вступ України в НАТО відкладуть на тривалий час, можливі й територіальні поступки.
Генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог (фото: Getty Images)
Деталі плану будуть узгоджуватися згодом, у випадку перемоги Трампа на виборах. Однак відомо, що кілька високопоставлених європейських чиновників, включно з міністрами закордонних справ зустрічалися з Кітом Келлогом під час недавнього саміту НАТО у Вашингтоні, аби прозондувати грунт. Разом з тим, довкола Трампа зараз відбувається справжнє змагання між різноманітними радниками, консультантами і технологами – кожен з яких намагається “продати” свою візію його президентської програми як найбільш переспективну.
Водночас, на тому-таки саміті НАТО ухвалили кілька рішень, які мають обмежити можливості Трампа в принципі зменшувати допомогу Україні.
Китай: посередник, що зачаївся
“Мирний план” Китаю був оприлюднений ще у лютому 2023 року. Вже тоді існували обґрунтовані підозри, що його пункти погоджували з Росією. Документ під назвою “Позиція Китаю щодо політичного врегулювання української кризи” (як в Пекіні називають російську агресію проти України), складається з 12 пунктів і закликає до припинення вогню та відновлення переговорів, але не містить конкретних кроків.
Тож довгий час він припадав пилом, аж до Саміту миру у Швейцарії. Перед самою подією, і після зустрічі Сі з Путіним, про “мирний план” раптом згадали знову. Серед іншого, через дії Китаю від участі у саміті миру відмовилися кілька важливих для України держав Глобального Півдня.
На початку червня міністр закордонних справ Ван Ї заявляв, що 45 країн підтримали цю пропозицію, причому понад два десятки або приєдналися, або “серйозно розглядають” її.
Та після саміту Китай знову поставив на паузу свою ініціативу. Показово, що китайський лідер Сі Цзіньпін жодного слова не сказав про “мирний план” в ході саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС) в Астані 3-4 липня. Ця подія зібрала більшість впливових країн Азії, тож майданчик для заяв мав би бути відповідний. Натомість про мирні перемовини багато і плутано на саміті говорив переважно Путін.
Китайський лідер Сі Цзіньпін та російський диктатор Володимир Путін (фото: Getty Images)
“З моєї точки зору, Китай не бачить можливості їх (свої мирні пропозиції – ред.) реалізувати ні з точки зору Росії, ні з погляду України. Тому він має їх напохваті і тримає. Коли йому потрібні якісь аргументи, він їх витягує і чекає слушного часу. Китай сподівається, що можливо, буде якийсь мирний процес, коли його будуть просити. І тоді він їх витягне знову”, – каже РБК-Україна магістр зовнішньої політики, експерт з питань Східної Азії Наталя Бутирська.
За її словами, Китай залишається найбільшим бенефіціаром російської війни проти України навіть попри те, що він поніс деякі економічні збитки.
“Замість того, щоб збавити обороти, і, зокрема, у відносинах з Євросоюзом, НАТО і США, Китай навпаки ці обороти збільшує. Зокрема, це стосується участі у військових навчаннях в Білорусі прямо під носом Європейського Союзу”, – каже Наталія Бутирська.
Зазначимо, 8 липня на білоруському полігоні “Брестський”, що за 2,8 км від кордону з Польщею та 28 км від України, стартували спільні навчання військових Білорусі та Китаю. Військові обох країн відпрацьовували питання нічного десантування, подолання водних перешкод та ведення дій у населеному пункті.
“Мені здається, що зараз, по-перше, Китай не зацікавлений нікого зупиняти, по-друге, що перебільшені розмови про те, що Китай може “наказати” Путіну зупинити війну. Для цього потрібні комплексні тривалі дії, але не один дзвінок”, – наголошує експертка.
Угорщина: посередник небажаний
З 1 липня розпочалося головування Угорщини у Євросоюзі. Цю формальну дату прем’єр-міністр країни використав для першого за багато років візиту в Україну. Хоча левова частка перемовин із Президентом України Володимиром Зеленським стосувалася двосторонніх питань, Орбан підняв тему мирних перемовин, що стало справжнім сюрпризом для Києва та союзників.
Протягом першої половини липня з цією ж метою Орбан відвідав Москву та Пекін. А також зустрівся із Дональдом Трампом під час поїздки на саміт НАТО. Про результати розмов у Києві та Москві, і бажання дослухатися до Орбана, свідчить одна коротка оцінка, якою поділився угорський прем’єр в інтерв’ю німецькому виданню Bild.
“У нього (Путіна – ред.) є чітке бачення того, що відбувається і як Росія переможе. Те саме із Зеленським. У Зеленського є чітке бачення того, як Україна переможе”, – заявив Орбан.
А за підсумками своїх поїздок угорський прем’єр написав листа президенту Європейської ради Шарлю Мішелю та іншим лідерам ЄС. Текст оприлюднило видання Financial Times. Орбан зазначив, що “загальне спостереження” полягало в тому, “що найближчим часом інтенсивність військового конфлікту радикально зросте”.
Згідно з листом, до виборів від Трампа не слід очікувати мирних ініціатив, але “незабаром після своєї перемоги на виборах він не чекатиме своєї інавгурації, а буде готовий негайно виступити в якості мирного посередника”.
Водночас, дипломатична активність Орбана викликала хвилю критики у Євросоюзі і навіть плани бойкотувати зустрічі, ним організовані.
Разом з тим, Президент Європейської ради Шарль Мішель 16 липня у відповідь на лист Орбана заявив, що бере до уваги його думки й пропозиції, однак нагадує Орбану, що позиція ЄС відносно України погоджена консенсусом і підтверджена під час останнього саміту лідерів, що відбувся у червні.
Інші посередники: лише щодо окремих питань
Серед інших посередників один із ключових – Туреччина. Президент країни Реджеп Таїп Ердоган докладає зусиль до цього з самого початку повномасштабного вторгнення. Варто нагадати, що саме у Стамбулі у березні 2022 року відбулись російсько-українські переговори. Втім вони нічим не завершилися. Так само Ердоган відіграв важливу роль в ході укладення зернової угоди про експорт українського зерна.
Туреччина і зараз налаштована долучитися до посередництва. Під час саміту Шанхайської організації співробітництва 3 липня Ердоган зустрічався з Путіним, де заявив, що Туреччина може закласти основу для консенсусу щодо припинення війни між Росією й Україною, спочатку шляхом припинення вогню, а потім миру. Там само турецький лідер зустрічався з китайським візаві. Втім уже після саміту речник російського диктатора Дмитро Пєсков у відповідь на питання чи можливим є посередництво Туреччини, відповів: “Ні, неможливо”.
Про своє бажання стати посередником не раз заявляла Саудівська Аравія. Це близькосхідне королівство контактує з Росією через постійні консультації щодо цін на нафту в форматі ОПЕК+. Інша точка, де перетинаються їх інтереси – опосередкована участь обох країн у конфліктах по всьому Близькому Сходу, часто по різні сторони барикад. Саудівська Аравія кілька разів долучалася як посередник до обмінів полонених. Також у саудівській Джидді відбулася підготовча зустріч до саміту миру, але на самій зустрічі в Швейцарії СА так і не підписала підсумкове комюніке. Як і раніше, Саудівська Аравія може бути посередником у контактах України з країнами ісламського світу.
Президент України Володимир Зеленський та Папа Римський Франциск (фото: Getty Images)
Ще одна сторона, яку залучають до посередництва – Ватикан. Попри резонансні заяви Папи Римського Франциска, які час від часу збурюють соцмережі. Як заявив 7 липня голова папської дипломатії архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер, завдання Ватикану – “бути знаком надії”, що характеризується “позитивним нейтралітетом”. А секретар Святого престолу кардинал П’єтро Паролін під час Саміту миру заявив, що Ватикан і далі готовий допомагати як посередник у тих справах, “які є прийнятними для всіх сторін і приносять користь тим, хто постраждав”. Зокрема, мова йде про сприяння поверненню депортованих у Росію дітей і звільненню полонених, особливо тяжко поранених військових і цивільних.
Що про посередників думає українська влада
У численних заявах українські топ-посадовці регулярно підкреслюють, що Київ готовий співпрацювати з усіма посередниками на основі принципів, встановлених у Формулі миру, статуту ООН та з умовою повернення до кордонів 1991 року.
“Що стосується плану завершення війни кандидата на пост президента США Дональда Трампа, то загальні речі мені зрозумілі. Якщо Дональд Трамп стане президентом, ми будемо працювати. Я цього не боюся”, – заявив Президент України Володимир Зеленський на пресконференції 15 липня.
Коментуючи поїздки Орбана, Зеленський зазначив, що не знав про його плани відвідати Москву і не підтримує їх, “але це ж його рішення”.
Водночас, до листопада планується провести низку тематичних зустрічей щодо всіх пунктів формули миру, аби перед виборами у США мати повністю готовий план. Задум в тому, аби чіткими рамками обмежити можливий простір для поступок, якщо Україну до них намагатимуться схиляти. Та як і раніше, головні аргументи та простір для перемовин українським дипломатам дають ЗСУ – як на зустрічах щодо формули миру, так в розмовах з посередниками, реальними і тими, що намагаються видаватись такими.
При підготовці матеріалу використовувались публічні коментарі українських та світових політиків, матеріали Reuters, Financial Times та коментарі експертки з питань Східної Азії Наталі Бутирської.
