Підтриманий парламентом законопроєкт про публічні консультації, який передбачає їх проведення перед більшістю управлінських рішень на рівні держави и громад, був ухвалений без урахування деяких важливих норм, на яких наполягала громадськість, що працювала над документом близько 10 років.
Про це заявила голова комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Зокрема, з закону виключили пункт про обов’язкові публічні консультації для ініціатив народних депутатів. Однак як тільки прийнятий законопроєкт буде підписаний Президентом, народні депутати разом з громадськістю і експертним середовищем зможуть активно працювати над внесенням у нього змін. Зробити обов’язковими публічні консультації для законодавчих ініціатив народних депутатів – одна з них.
Вона пояснила, що ухвалення надважливого для народовладдя в Україні і отримання нею 50 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility законопроєкту про обовʼязкові публічні консультації для більшості управлінських рішень на рівні держави (№4254) – значний євроінтеграційний крок. Однак Парламент підтримав документ з певними обмеженнями.
“Законопроєкт №4254 Верховна Рада ухвалила, можливо, трохи не в тому вигляді, в якому очікувала громадськість, що працювала над цим близько 10 років. По-перше, він почне діяти через 12 місяців після закінчення воєнного стану. По-друге, в ньому немає обовʼязковості проведення публічних консультацій саме для народних депутатів. Однак, його ухвалення буде зараховуватись як виконання одного з 150 індикаторів Ukraine Facility”, – пояснила Олена Шуляк.
Вона також зазначила, близько 80% зареєстрованих законопроєктів подається саме народними депутатами, тому для забезпечення реального народовладдя обовʼязкові публічні консультацій повинні розповсюджуватись і на них. Враховуючи це, а також міжнародну практику, закон щодо публічних консультацій можуть змінювати. При чому, народні депутати, які його ініціювали, разом з експертним середовищем, можуть не чекати набуття чинності, а активно працювати над цим одразу після того, як його підпише Президент.
“Наша мета – щоб ініціювання народними депутатами тих чи інших законодавчих рамок все ж таки проходило обов’язкові публічні консультації. Це стандартна практика Євросоюзу, частиною якого ми плануємо стати”, – підкреслила Шуляк.
В ЄС, наприклад, для більшого залучення громадян проводять широкі розʼяснювальні кампанії, а результативність публічних консультацій, які відбуваються виключно у цифровому форматі, систематично аналізують та публікують. Тому у більшості європейських країн очевидна тенденція зростання участі громадян у прийнятті рішень як на центральному, так і місцевому рівнях.
У Євросоюзі публічні консультації проводить переважно Єврокомісія, але Європарламент за необхідності також може це робити. Загалом, Уряди європейських країн забезпечують високий рівень організації процесу, консультації доступні та враховують потреби громадян, а результати мають реальний вплив на прийняття рішень.
Парламентарка привела кейси Королівства Нідерландів і Великої Британії, які є одними зі світових лідерів із залучення громадян до державних процесів. В цих країнах практика електронних публічних консультацій відрізняється структурним та систематичним підходом. Громадяни залучаються на всіх стадіях прийняття рішення, мають рівний та зрозумілий доступ до е-консультацій.
Британія, повідомила Шуляк, взагалі проводить публічні консультації ще з початку нульових – тоді почала працювати спеціальна цифрова платформа для цього, що стало початком стандартизації процесів публічних онлайн-консультацій. З того часу уряд Великої Британії продовжує вдосконалювати способи консультацій.
Свого часу її Уряд опублікував набір принципів для цього: використання переважно цифрових методів для консультацій з ширшою групою людей на більш ранньому етапі процесу формування політики. Велику увагу там приділяють і полегшенню громадськості способів вираження своїх поглядів, тому органи влади, які проводять консультації, намагаються використовувати чіткішу, простішу та зрозумілішу англійську мову в консультаційних документах.
“Приклад клієнтоорієнтованості Великої Британії – проведення у 2020 році публічних консультацій на тему спілкування з людьми із вадами слуху, що віднесена до політики “Рівність”. З одного боку, це підтвердження того, наскільки широким може бути коло важливих тем, що обговорюються. З іншого – це один з інструментів розвитку інклюзивності і безбарʼєрності, про які так багато говорять в Україні. Нам варто взяти обидва ці досвіди на озброєння”, – резюмувала Олена Шуляк.
