Гендерна квота в українському парламенті становить 40%, але практика показує, що цього замало. Слід також активно запроваджувати добровільні внутрішньопартійні квоти, а також менторство для жінок, які планують займатись політикою і очолювати змінотворення на місцях.
Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Вона пояснила, що з 2013 по 2019 рік в Україні діяла добровільна 30-відсоткова гендерна квота, згідно з законом про політичні партії. Втім, 11 липня 2019 року Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс, який передбачав запровадження гендерних квот в Україні на рівні 40%. Однак з огляду на те, що сьогодні жінки в Україні все частіше очолюють зміни, впроваджують соціальні проєкти, стають потужними голосами у політиці, квоту потрібно збільшувати.
“Попри всі ці здобутки, ми все ще стикаємося з гендерною дискримінацією, недостатнім представництвом у владі, насильством. Ці питання потребують нашої уваги та рішучих дій. Як політична лідерка партії “Слуга Народу”, підтверджую – жінки в нашій партії не просто присутні за гендерною квотою. Вони є активною, невід’ємною частиною політичного руху, реалізуючи себе у всіх напрямках. Водночас, цю рівність треба повсякчас закріплювати і примножувати”, – наголосила Шуляк.
За її словами, йдеться, зокрема, про збільшення гендерної квоти, при чому, крім законодавчих квот, слід активно впроваджувати добровільні внутрішньопартійні квоти, коли партії за власною ініціативою впроваджують квотний принцип для формування списків на вибори, або ж для обрання керівництва партії.
Не менш важливо, додала парламентарка, створити в Україні всеохопну мережу міжфракційних об’єднань і груп щодо забезпечення гендерної рівності, що дозволить жінкам у політиці просувати важливі питання тощо. Іншим важливим пунктом має стати впровадженню політичного менторства, що допоможе жінкам отримувати підтримку від більш досвідчених політикинь та здобувати необхідний досвід.
Шуляк пояснила, що квоти існують у понад 55 країнах світу, які варіюються від 30 до 50%. Їх можуть запроваджувати законодавчо, або ж партії добровільно беруть на себе такі зобов’язання. Вперше в історії жінки потрапили у парламент у Фінляндії – у 1907 році.
Тоді, на перших виборах після того, як жінкам дозволили брати в них участь, у парламент потрапили 19 жінок (9,5% від усієї кількості парламентарів). Україна змогла ледь перевищити цей показник у 2014-му. Зараз у фінському парламенті 41,5% жінок. В Україні – близько 12%. Згідно з рейтингом The Global Gender Gap Report, Україна посідає 105-е місце зі 149 за рівнем політичного представництва жінок.
“Сприйняття жінок у політиці в Україні проходило свій непростий шлях. Від «політика – це не жіноча справа» до широкої участі жінок в політичному житті. Проте, навіть зараз після законодавчих змін, які захищають права жінок, та змін поглядів людей участь жінок у політичному житті все ще потребує підтримки, бо зберігається великий вплив стереотипів, міфів, дискримінації та відвертого сексизму. Залучення жінок до політичних процесів в Україні – це не просто необхідність, а крок до реальної рівності”, – резюмувала очільниця партії “Слуга народу”.
