У Німеччині порівняли рівень зайнятості українських біженців у Європі, щоб врахувати досвід інших країн. На інтеграцію українців впливає багато чинників.
Чому у Німеччині працюють мало українських біженців, РБК-Україна розповідає з посиланням на tagesspiegel.de.
Німеччина за рівнем зайнятості українців – “посередині” у Європі
За показниками інтеграції українських біженців на ринок праці Німеччина знаходиться посеред європейських країн приблизно посередині, кажуть в Інституті дослідження ринку праці та професій (IAB) у Нюрнберзі.
На початок 2024 року зайнятість українців у Німеччині досягла 27%. Водночас є значні відмінності – наприклад, найвищі показники зайнятості у Литві (57%), Данії (53%) та Польщі (48%).
А найнижчі показники – менше 20% – у Фінляндії, Норвегії, Румунії та Іспанії.
“Високий рівень зайнятості можна спостерігати особливо в країнах, які досі покладалися на тимчасове перебування, а не на довгострокову інтеграцію біженців. У цих країнах біженців швидко влаштовують на роботу без особливих кваліфікаційних вимог, а іноді й із складними умовами”, – пояснює одна з авторів дослідження Ксенія Гацкова.
Зазвичай біженці працюють лише кілька годин на тиждень, часто мають короткострокові контракти на визначений термін і працюють на роботах, які часто є нижчими за їхню кваліфікацію.
“Наприклад, у Нідерландах рівень зайнятості такий високий через велику частку людей, які виконують “роботи за викликом”. У Данії більшість біженців працюють прибиральницями”, – зазначає вона.
Фото: Німеччина дотримується принципу інтеграції “мова передусім” (gettyimages.com)
Зайнятість біженців залежить від підходу щодо інтеграції
Інші країни застосовують підхід “передусім мова”. Це означає, що біженці повинні спочатку вивчити мову та отримати визнання їх кваліфікації, щоб потім вони могли працювати на роботах з відповідною кваліфікацією.
“Попередні дослідження показують, що такий підхід створює більш стабільні траєкторії ринку праці в довгостроковій перспективі та є вигідним як для біженців, так і для приймаючої країни”, – каже науковиця.
У країнах із зростаючим рівнем безробіття конкуренція за роботу є більшою, що також ускладнює інтеграцію.
Водночас державні виплати, наприклад, гроші громадян у Німеччині, мають невеликий вплив на темпи інтеграції на ринок праці.
Країни, де до війни було більше громадян України, також мають вищі показники зайнятості.
“Гарне знання англійської серед населення також позитивно впливає на показники, оскільки полегшує інтеграцію”, – каже Ксенія Гацкова.
Вищі рівні зайнятості серед українських біженців також у країнах, де краще організований догляд за дітьми – наприклад, у Данії та Нідерландах, де багато українців працюють. Широкий доступ до медичних послуг також підвищує показники.
Німеччина дотримується принципу “мова перш за все”, тобто більш довгострокового інтеграційного підходу.
“Німеччина налаштована на сталу інтеграцію українських біженців. Це включає мовні програми, програми кваліфікації та цільове працевлаштування. Німеччина поставила собі за мету інтегрувати біженців якнайшвидше, але також у довгостроковій перспективі.
Особливо зараз, коли не вистачає кваліфікованих працівників, важливо, щоб люди були працевлаштовані відповідно до їх кваліфікації. Українці добре освічені, вище середнього. Німеччина може використати цей потенціал”, – каже дослідниця IAB Тереза Кох.
Нагадаємо, ми писали, що для українських біженців у Німеччині змінять умови працевлаштування. Центри зайнятості пропонуватимуть роботу в радіусі 50 км від місця проживання отримувачів виплат.
Також повідомлялося, чи скасує Німеччина допомогу українцям. Федеральний уряд відхилив заклики зменшити державні виплати для українських біженців.
