Схоже, що всю жадібність не тільки Словаччини, але і Європи до газу від Газпрому уособлює призначенець Фіцо на посаді очільника національної газової компанії SPP Войтех Ференц
Зміст
Йому відведена публічна роль промоутера як російського газу в ЄС, так і транзиту “азербайджанського” газу через Україну.
На що необхідно звернути увагу в контексті словацької активності щодо російського газу в азербайджанській упаковці?
1. Ференц відвідав Баку і підтвердив, що одним з робочих варіантів є залучення азербайджанської SOCAR, яка могла б транспортувати газ через українську територію, що дало б можливість офіційному Києву не мати напряму справу з Газпромом.
2. Російська агресія проти України для Ференца не є значущим чинником, щоб транзит через ГТС України був припинений. Мовляв, у 2019 році ж домовилися про збереження транзиту, тому й зараз можна домовитися.
3. Формальне залучення SOCAR доцільне тільки для транзиту через Україну, а далі потрібно було б повернути газ Газпрому (очевидно, в особі Газпромекспорту) на українсько-словацькому кордоні й дозволити йому продовжувати обслуговувати своїх європейських клієнтів.
4. Ференц вважає, що транзит також може здійснюватися й за іншим варіантом — через посередника, яким може бути певний міжнародний консорціум із залученням SPP.
5. SPP купує в Газпрому 3 млрд кубометрів газу на рік за контрактом до 2034 року, але хоче, щоб 14 млрд куб. м російського газу, що йде транзитом через Україну, збереглись, оскільки транспортування лише обсягів для Словаччини та до Словаччини надто збільшить витрати на транзит.
6. Ференц збирається до Брюсселя, щоб заручитися підтримкою Єврокомісії майбутньої можливої домовленості щодо транзиту “азербайджанського” газу через Україну та збереження присутності газу Газпрому в Європі.
7. На відміну від угорської MOL, яка побачила в кривому російському маршруті “Турецького потоку” через Чорне море, Туреччину, Болгарію, Румунію найпряміший шлях до Угорщини, SPP вустами Ференца каже, що альтернативні українському маршрути є дорожчими й наявні вузькі місця в інших газопроводах.
8. “Коли я зібрав усі ризики докупи, то побачив, що транзит має бути й повинен підтримуватися, щоб уникнути штучних витрат у Центральній Європі”, — сказав Ференц Reuters у кулуарах газової конференції на словацькому гірському курорті Горні Смоковець.
Що тут важливо?
1. Активність Ференца лежить в річищі проросійської діяльності прем’єра Фіцо та віцеспікера парламенту Словаччини Андрея Данко, який є лідером Словацької національної партії (коаліційний партнер Фіцо) і чи не найбільшим путінферштеєром у Братиславі, що також відомий своєю антиукраїнською позицією та відкиданням факту агресії РФ проти України. Данко днями повідомив, що отримав запрошення від свого “великого друга” – спікера російської думи Володіна відвідати Москву в листопаді.
Останнє якраз є показовим в плані того, що РФ зараз мобілізує потенціал усієї своєї агентури в країнах ЄС і НАТО, відкрито викликаючи їх до Москви для отримання директив і пропозицій, від яких не можна відмовитись. Це зайвий раз підкреслює те, про що йшлось у нещодавньому матеріалі Центру “Стратегія XXI” “Гібридна стратегія повернення РФ на нафтовий і газовий ринки Європи”, поширеному також EU Today “Russia’s Hybrid Strategy to Reclaim Its Position in Europe’s Oil and Gas Markets”.
2. 7 жовтня в Ужгороді має відбутися спільне засідання урядів України та Словаччини. Зрозуміло, про що там ітиметься. По суті, український прем’єр буде під тиском словацького візаві, і вдатися Шмигалю до повтору словесного маневру “уряд до цього непричетний”, як це відбувалося з транзитом “угорської нафти”, не вдасться. Беручи до уваги як зазвичай “пластилінову” позицію прем’єра та його нульовий вплив на рішення, які формуються в позаурядовому форматі, за підсумками з Ужгорода прозвучить щось на кшталт “і вашим і нашим”.
3. Позаурядова активність з українського боку спостерігається в Братиславі. Вона уособлюється організованим діловим угрупованням Міндича. Коли Ференц веде мову, що транзит може здійснюватися через посередника у вигляді міжнародного консорціуму, то ось його там і намагаються зліпити. Словаччина, на жаль, традиційно є місцем для російського схематозу. Достатньо згадати VS Energy “словаків” Бабакова, Гінера та Воєводіна, які зі “словацького плацдарму” ще у 2001 році розпочали захоплення українських обленерго, прикриваючись європейським фасадом. Інший час, інші персоналії, а схематоз незмінний. А міжнародний консорціум дуже навіть може нагадувати Росукренерго.
4. Найближчим часом ми побачимо активність словацького підрозділу Кремля в Брюсселі. Власне, про це обмовився сам Ференц. Зрозуміло, що там він буде не один. Марош Шефчович, єврокомісар від Словаччини з солідним стажем в Єврокомісії, який у новому її складі відповідатиме за торговельну та економічну безпеку, міжінституційні відносини та прозорість, ймовірно, буде ангажуватись газовим лобі на збереження статус-кво транзиту через Україну у форматі міжнародного консорціуму. Не думаю, що Шефчовича вдасться схилити до цього, але спроби матимуть місце.
5. Остаточні рішення на “східному кінці труби”, очевидно, будуть прийняті в Казані, куди Путін запросив Алієва. Там 22-23 жовтня відбудеться саміт БРІКС, Азербайджан подав заявку на вступ, Росія, звісно, підтримує її. Там і будуть погоджені наступні кроки з урахуванням становища на “західному кінці труби” та в Україні.
Джерело
Про автора. Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Читати Еспресо в Telegram
