Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин аналізує новий раунд офіційних переговорів щодо реструктуризації боргу на понад 20 мільярдів доларів України з закордонними власниками облігацій
Зміст
Таку думку він висловив у етері Еспресо.
“Україна має декілька видів забезпечення. Один вид запозичення – це Україна, як суверен по програмі Ukraine Facility з Європейським Союзом, по програмі з Міжнародним валютним фондом, підписавши меморандум, по прямих програмах отримання грошей від наших партнерів-країн. Тобто Україна отримує гроші, як суверен. Як правило в тій ситуації видання цих грошей супроводжується певними політичними зобов’язаннями. Взагалі говорять, що ця програма, яку нам фінансують європейці – це гроші в обмін на реформи. Це один тип запозичень з міжнародними фінансовими організаціями”, – пояснив Пендзин.
За його словами, другим типом так званих позик є комерційні запозичення – єврооблігації, ті ж євробонди, які працювали ще до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Тут немає політичних зобов’язань щодо реформ, проте є відсоток, який необхідно сплачувати.
“По суті Україна брала в борг як у фінансових організацій, банку. Прийшла, взяла в борг, обіцяла виплачувати відсотки, потім стався форс-мажор: почалася війна. І в серпні 2022 року Україна домовилася з кредиторами, що ми оголошуємо мораторій на виплату наших боргів за комерційними запозиченнями, за євробондами, до 2024 року. Тоді думалося, що у 2024 році вже точно війни не буде, все закінчиться, ми переможемо. У серпні спливає той дворічний період. Мова йде про 20 млрд доларів наших комерційних зобов’язань”, – розповів член Економічного дискусійного клубу і додав, що це гроші, які Україна взяла в обмін на облігації, які сама ж і випустила.
Пендзин сказав, що ці ж облігації впали у ціні й за один долар дають 40 центів.
“Є достатньо багато фінансових компаній, які викупили за 40 центів ті українські борги й тепер хочуть, щоб Україна віддала нехай не долар, трошки менше, нехай 80 центів. Безперечно заробивши на цьому. Україна каже, ми знаємо скільки сьогодні коштують українські облігації на зовнішньому ринку – це несправедливо, ми не будемо платити у два рази більше, ніж сьогодні дає ринок. Нам кажуть: нема питань, скажіть скільки ви готові платити. Ми готові заплатити 40%, власне що воно сьогодні є. Нам кажуть: нас це не влаштовує, ми готові списати 20-25%, але ви будете платити нам 75-80 (центів). Тобто сьогодні йде активна дискусія з приводу того, який обсяг боргу ті фінансові організації, які скупили дешево українські євробонди нам пробачать, – пояснив економіст. – Навіть якщо Україна не домовиться, Верховна Рада дала повноваження Кабінету Міністрів знову відкласти це питання на декілька років у вигляді накладання мораторію на виплату зобов’язань. Тобто нічого страшного немає. Якщо бути зовсім відвертим, то ми в режимі технічного дефолту сидимо з серпня 2022 року”.
Що передувало
У грудні очільник місії МВФ в Україні Гевін Грей заявив, що мораторій на виплату зовнішнього боргу уряду України іноземним державам буде чинним до 2027 року, а до середини 2024 року буде проведена реструктуризація комерційного боргу.
Також група офіційних кредиторів України з країн Великої сімки та Паризького клубу затвердили призупинення виплат за офіційним боргом до 2027 року.
У Reuters заявили, що інвестори, які володіють облігаціями України на суму 20 млрд доларів, створюють комітет кредиторів і можуть почати переговори щодо його реструктуризації у квітні.
Нардеп України, голова Комітету ВР України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що Україна має домовитися з кредиторами до 1 серпня щодо державного боргу.
За останніми новинами Bloomberg, Україна продовжує переговори з власниками облігацій щодо реструктуризації боргу на понад 20 мільярдів доларів. Другий раунд переговорів розпочався цього тижня, і група власників облігацій підписала угоди про нерозголошення. Перший раунд переговорів минулого місяця не призвів до угоди, оскільки Україна просила кредиторів погодитися на більші втрати.
Зазвичай обмежені переговори включають вимоги про нерозголошення, що обмежують обмін непублічною інформацією. Також діють тимчасові торговельні обмеження, оскільки обговорювані теми можуть впливати на ринок. Обидві сторони сперечаються щодо розриву у знижках і купонних виплатах, зокрема власники облігацій наполягають на більш ніж символічних купонних виплатах після закінчення мораторію. Україні необхідно досягти угоди, оскільки їй загрожує ризик потенційного дефолту.
Читати Еспресо в Telegram
