Адвокатка Наталія Пушина зазначила, що основною причиною перезавантаження БЕБ є вимоги міжнародних партнерів, кредиторів та бізнесу
Зміст
Про це вона сказала в етері телеканалу “Еспресо”.
“Основною причиною перезавантаження БЕБ є вимоги наших міжнародних партнерів, кредиторів та нашого бізнесу. Тому що усі правоохоронні органи, в тому числі БЕБ, вже настільки “дістали” бізнес, що ця система потребує перезавантаження. Наші партнери вимагали запровадження прозорих критеріїв з відбору саме персоналу та керівництва Бюро. Щоб були прозорі підходи, щоб підпорядкування БЕБ було Мінфіну, а не напряму нашому уряду. Також про посилення незалежності та ефективності Бюро наполягала й група послів країн G7. У меморандумі про співпрацю України та МВФ був встановлений дедлайн – це кінець червня щодо перезавантаження й прийняття всіх законів”, – пояснила Пушина.
За словами адвокатки, спостерігаємо, що правоохоронні органи й суди в Україні виконують лише каральну функцію.
“Що стосується українського бізнесу, то в умовах війни на плечах як великого, середнього так і малого бізнесу тримається вся наша економіка й допомога війську. Бізнес є основним донором нашої економіки. Тому бізнес і громадянське суспільство мають право вимагати від держави дій, які спрямовані на відновлення довіри як до правоохоронних органів, судової гілки влади, так і влади в нашій державі. Наразі ми спостерігаємо, що правоохоронні органи й суди виконують лише каральну функцію. А про свої позитивні функції в контексті практики ЄСПЛ вони намагаються не згадувати. Наш бізнес сподівався, що крок до перевантаження Бюро економічної безпеки буде ефективним, і стане на його захисті від свавілля правоохоронних органів. Але наші депутати врахували лише частину пропозиції бізнесу. До речі, виправдовуючись, вони кажуть, що текст цього законопроєкту був погоджений нашими партнерами. Тобто наш бізнес не є партнером наших обранців, на жаль”, – наголосила Пушина.
Реформування БЕБ: що відомо
БЕБ зʼявилося у травні 2021 року. Головною метою створення органу було зменшити тиск правоохоронців на бізнес та знизити кількість обшуків. Реформа анонсувалася для того, аби припинити старі методи переслідування бізнесу владою – безпідставні перевірки, тиск кримінальними справами. До реформи за економічну безпеку відповідало одразу кілька органів: СБУ, Національна поліція, Податкова міліція Державної фіскальної служби.
Реформування БЕБ включно з очищенням органу є вимогою програми фінансування від Міжнародного валютного фонду, а також за програмою Ukraine Facility від Європейського Союзу та прямої бюджетної підтримки США.
Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді два законопроєкти – №10439 та №10440, які стосуються реформи Бюро економічної безпеки. Натомість у Центрі протидії корупції зазначили, що головний недолік реформи БЕБ за проєктом Кабміну – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро.
Урядові законопроєкти про реформу БЕБ не отримали підтримки від Європейської бізнес-асоціації. Асоціація висловила свою незгоду з законопроєктами №10439 та №10440 і запропонувала вдосконалити вже чинні законопроєкти №10088 і 10088-1.
11 квітня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Проти закону виступає бізнес, також застереження щодо нього висловили міжнародні партнери.
У тексті законопроєкту про реформу БЕБ №10439 не враховано норми та правки, які забезпечують незалежний склад атестаційних і кадрових комісій. Як зазначили в Центрі протидії корупції, затверджена профільним комітетом редакція не передбачає включення експертів міжнародних партнерів до складу кадрових комісій, які мають відбирати нових співробітників БЕБ.
Натомість в обох випадках до складу відповідних комісій включають представників Ради громадського контролю (РГК), яка має визначатися інтернет-голосуванням. Порядок такого відбору і голосування визначатиме Кабмін. Водночас у проєкті закону відсутні запобіжники, які дозволяли гарантувати потрапляння до РГК незалежних і досвідчених у таких процедурах експертів.
У тексті законопроєкту також залишають можливість конкурсній комісії з обрання директора БЕБ обрати двох переможців конкурсу замість одного, що “створює передумови для політичних торгів з переможцями перед призначенням”.
Читати Еспресо в Telegram
