Поточний стан економіки та реального сектора України
Реальний ВВП
Після падіння реального ВВП на 28,8% у 2022 р. темпи його відновлення у 2023 р. становили 5% (оцінка Мінекономіки). Ключовими факторами зростання ВВП стали: ріст приватних і державних споживчих витрат, а також нарощування інвестицій у будівництво, капітальний ремонт пошкоджених активів і створення нових потужностей в оборонно-промисловому комплексі (ОПК).
У IV кварталі 2023 реальний ВВП, за оцінками НБУ, прискорився до 6,5% в річному вимірі. Таке зростання пояснюється передусім кращим врожаєм пізніх сільськогосподарських культур, розширенням виробництва в ОПК, розвитком альтернативних шляхів для експорту.
Однак відновлення реального ВВП було недостатнім для компенсації падіння економіки першого року війни. Більше того виклики посилюються, оскільки ворожі обстріли руйнують українські виробничі потужності, а активні воєнні дії вимагають вилучення робочої сили для потреб оборони.
Фіскальна політика
Підтримка воєнної економіки з боку фіскального сектора сягнула разючих масштабів. За підсумками 2023 р. дефіцит Зведеного бюджету склав 27% ВВП або 1761 млрд грн (без врахування міжнародних грантів).
Інвестиційна складова видатків Зведеного бюджету зросла у 2,4 раза за минулий рік (до 312 млрд грн або 4,7%ВВП). Вагому частину інвестиційних видатків склали видатки на відновлення/ремонт інфраструктури та компенсації населенню за зруйноване майно.
Приватний сектор
Приріст реальної зарплати (+3,5% за минулий рік) сприяв активізації внутрішнього споживчого попиту населення. Підприємства приватного сектору також збільшили інвестиції в промислове обладнання, розширення логістичної інфраструктури, автомобільний транспорт.
Оборонний сектор
Видатки Державного бюджету за функцією “військова оборона” у 2023 р. досягли 2 трлн грн (31% ВВП), тоді як у 2022 р. вони становили 1,1 трлн грн (21% ВВП). Державні видатки на розвиток, закупівлю, модернізацію і ремонт озброєння, обладнання й військової техніки склали 900 млрд грн (проти 242 млрд у 2022 р.). “Укроборонпром” збільшив випуск озброєнь на 92% у 2023 р. відносно 2022 р.
Однак, навіть у таких умовах закладені у бюджеті кошти забезпечили контрактування лише половини продукції, яку спроможні виробляти вітчизняні підприємства ОПК і якої гостро не вистачає на фронті.
Будівництво оборонних укріплень уздовж кордону та лінії фронту підтримало будівельну галузь та сприяло завантаження металургійних підприємств України. Зокрема, рішенням Уряду в кінці січня виділено 17,5 млрд грн з резервного фонду бюджету на будівництво військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд і фортифікаційне обладнання оборонних рубежів.
Промисловість
Державні замовлення підтримали промислові підприємства сфери ОПК. Розпочався процес локалізації виробництва зброї та військової техніки, зросли обсяги виробництва у машинобудуванні та металургії.
Середньодобове виробництво сталі й прокату в грудні 2023 р. збільшилося в 4-5 разів відносно січня 2023 р. і досягло 20 тис. т. Однак ці обсяги все ще залишалися втричі нижчими довоєнного рівня.
Ситуація у гірничо-металургійному комплексі (ГМК) надалі, вірогідно покращуватиметься завдяки підвищенню світових цін на залізну руду і сталь. Висхідний ціновий тренд розпочався в листопаді 2023 р., насамперед через стимулювання темпів економічного зростання в Китаї, що визначало збільшення світового попиту на продукцію ГМК.
Позитивні ознаки відновлення спостерігалися і в галузі машинобудування. Завантаження потужностей тут покращилося завдяки розширенню виробництва озброєнь та дронів, а також новим замовленням на виробництво вагонів і автобусів.
Зовнішня торгівля
Різноспрямовані тенденції мали місце в експортоорієнтованих секторах національної економіки. Від початку повномасштабної війни втрати підприємств-експортерів унаслідок фізичних руйнувань і окупації агресором, порушення логістичних маршрутів і енергозабезпечення виробництв закономірно викликали стиснення українського експорту.
У 2023 році до дії вказаних негативних чинників додалися вихід Росії зі “зернової угоди” (у липні), заборона імпорту української агропродукції урядами деяких країн ЄС, блокада українського кордону країнами-сусідами ЄС.
З іншого боку, завдяки зусиллям ЗСУ та української влади восени 2023 р. було створено “тимчасовий коридор” у Чорному морі, що пом’якшило наявні проблеми з експортом.
За даними платіжного балансу НБУ, експорт товарів і послуг у 2023 р. зменшився на 11,6% відносно попереднього року та на 37,6% відносно довоєнного 2021 р. У розрізі товарних позицій найбільше падіння експорту було зафіксовано по групі мінеральних продуктів (на 45% до 2022 р.), чорних і кольорових металів та виробів з них (на 34%), продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (на 22% до попереднього року).
Однак у січні 2024 р. Держстатом відзначено позитивні тенденції у сфері зовнішньої торгівлі України. Так, з 1 по 25 січня 2024 р. експорт товарів з України зріс на 12% відносно такого ж періоду 2023 р. Зокрема, зафіксовано збільшення експорту руди та концентратів залізних (на 142,0 млн дол.), макухи та залишків з рослинних жирів і олій (на 72,9 млн дол.), напівфабрикатів із заліза та сталі (на 62,2 млн дол.), насіння ріпаку (на 61,8 млн дол.).
Такі оптимістичні показники пояснюються передусім функціонуванням нового морського коридору для торговельних суден, стабільною ситуацією в енергосистемі України та сприятливими ціновими процесами на світових ринках.
Монетарна сфера
Депресивним чинником для розвитку та відновлення національної економіки залишається висока вартість банківських кредитів. Високі кредитні ризики для банків під час війни та наджорстка монетарна політика Національного банку стали основними причинами скорочення банківського кредитування.
В грудні 2023 р. номінальна облікова ставка НБУ становила 15%, а реальна ставка за інфляцією ex-post – 9,9% річних. У січні 2024 р. Правління НБУ залишило облікову ставку без змін, не зважаючи на помітне зниження темпів інфляції.
За підсумками 2023 р., кредитні ресурси банків порівняно з 2022 р. подорожчали на 4,4 п.п. до 20,5% річних. Середня процентна ставка за новими банківськими кредитами, наданими резидентам, в грудні становила 19,5% річних. А реальна відсоткова ставка за банківськими кредитами досягла 14,4% річних!
У січні 2024 р. тривало зниження банківських кредитів, наданих корпоративному сектору: їх обсяг станом на 23 січня зменшився на 11,2 млрд грн або на 1,8% відносно початку року. В цілому за 2023 р. скорочення кредитного портфеля банків корпоративному сектору досягло 15,8 млрд грн або 2%.
Високий ступінь невизначеності та низька рентабельність виробництва у реальному секторі не дозволяють більшості підприємств отримувати ринкові кредити банків. Держава вимушено компенсує неспроможності банківської системи України шляхом фінансування програм “Доступні кредити 5-7-9”, “Державні портфельні гарантії”, “Доступний факторинг”.
Загальний висновок
Для відновлення економічної діяльності у 2024-2025 рр. і посилення стійкості економіки та суспільства під час воєнного стану слід посилити державну економічну політику на таких напрямах:
- розбудова ОПК із залученням підтримки міжнародних партнерів;
- запуск системи страхування підприємств від військово-політичних ризиків;
- відновлення виробничих потужностей експортерів;
- розбудова нових транспортних маршрутів для експорту;
- створення спеціальних економічних зон у регіонах зосередження діяльності підприємств-експортерів;
- відродження банківського кредитування та надання цільової підтримки малому і середньому бізнесу.
Спеціально для Еспресо.
Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Читати Еспресо в Telegram
