[ad_1]
Прогноз інфляції НБУ був неточним, і це мало наслідки для бюджету та реального сектору.
За спостереженнями експерта, у березні рівень річної інфляції знизився до 3,2% проти 4,3% у лютому. “Прогнози НБУ вкотре не справдилися: на початку 2024 року НБУ очікував, що за підсумками І кварталу інфляція прискориться до 5%.
Базова інфляція у річному обчисленні знизилася до 4,2% проти 4,5% у лютому. Таким чином, загальна інфляція вже знаходиться нижче за нижню межу цільового діапазону НБУ, а базова інфляція – стрімко наближається до неї. Ще на початку минулого року НБУ очікував на входження до цього цільового діапазону тільки з 2026 року. Інфляційні прогнози НБУ вкотре виявилися неточними, внаслідок чого державні фінанси та реальний сектор зазнали збитків від надмірних витрат на обслуговування позикових коштів”, – аналізує макроекономічну ситуацію Богдан Данилишин.
Причиною таких невідповідностей реальної та прогнозної інфляційної ситуації є, на думку експерта, застосування недосконалого модельного інструментарію, який не враховує всієї повноти факторів, що впливають на інфляцію. Також основою похибок є відсутність моделей прогнозування структурної інфляції, і навіть інші хибні припущення.
Основним чинником, що зумовило стрімке падіння інфляції було скорочення сукупного попиту. Це скорочення становить 25% до довоєнного рівня, вважає експерт. Потужний вплив має виїзд біженців за кордон – понад 6 млн осіб, мобілізація чоловіків до лав ЗСУ, високий рівень безробіття – приблизно на рівні 20% робочої сили. Почасти на стримування інфляційного процесу впливає жорстка монетарна політика НБУ.
[ad_2]