Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш розчарований уповільненням темпів перевірок у рамках Чорноморської зернової ініціативи та виключенням з неї порту Південний, оскільки це призвело до зменшення кількості суден, які виходять з українських портів
Про це повідомив заступник речника генсека ООН Фархан Хак.
Термін дії останніх домовленостей стосовно Чорноморської зернової ініціативи минає 17 липня, тож Гутерреш закликав сторони прискорити операції та зробити все можливе для продовження дії “цієї життєво важливої угоди” на тлі зниження постачань основних харчових продуктів на світові ринки.
Наразі експорт продовольства досягнув найнижчого показника від початку роботи Чорноморської зернової ініціативи. В жовтні 2022 року він сягнув 4,2 млн метричних тонн, тоді як у травні цього року знизився до 1,3 млн метричних тонн.
У заяві йдеться, що ООН віддана підтримці реалізації Чорноморської зернової ініціативи та Меморандуму про взаєморозуміння щодо російського експорту продовольства та добрив.
“Зараз, коли починається сезон збирання врожаю зерна, особливо важливо, щоб харчові продукти і добрива, зокрема аміак з Росії, досягали ринків по всьому світу”, – зазначається у заяві.
Раніше цього місяця РФ вирішила обмежити реєстрацію в порту Південний та скоротити кількість інспекційних груп, допоки не розпочнеться її власний експорт аміачних добрив.
Зернова ініціатива: що відомо
Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена між Росією та ООН і окремо між Україною та ООН за посередництва Туреччини у липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували. У березні 2023 року РФ повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів замість 120. Термін цих домовленостей спливав 18 травня.
Для її продовження окупанти вимагали:
- перепідключення Россєльхозбанку до SWIFT
- поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування
- скасування обмежень на страхування та перестрахування плюс зняття заборони на доступ до портів
- відновлення роботи аміакопроводу “Тольятті – Одеса”
- розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов’язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив.
Зазначимо, транзит російського аміаку трубопроводом “Тольятті-Одеса” було зупинено в перший день повномасштабного вторгнення РФ до України. Загальна протяжність аміакопроводу “Тольятті–Одеса” становить 2418 м, із них понад тисячу кілометрів проходить територією України. Оператором його української частини виступає держпідприємство “Укрхімтрансаміак”, а доставлений на державний Одеський припортовий завод (ОПЗ) російський аміак раніше постачали на експорт.
Вже 17 травня дію зернової угоди продовжили на 60 днів. Вимоги росіян не задовольнили.
Згодом російські інспектори відновили реєстрацію суден на вхід в українські порти, проте з порушенням, зокрема РФ проігнорувала 56 кораблів, які чекають тривалий час.
5 червня заступник міністра зовнішніх справ РФ Сергій Вершинін заявив, що не бачать перспектив продовження зернової угоди.
А вже у вівторок, 13 червня, сам Путін заявив, що Росія думає про вихід із зернової угоди, оскільки Україна нібито використовує зернові коридори для запуску морських дронів. Згодом прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков зауважив, що шансів у зернової угоди немає через те, що нібито російська частина не була виконана.
Читати Еспресо в Telegram
Читати Еспресо в Facebook
