Президент США Дональд Трамп (фото: Getty Images)
Чи можуть торгові війни, оголошені США партнерам, призвести до чергової глобальної кризи? І як це позначиться на Україні. Детальніше – в матеріалі спеціального кореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.
Зміст
Перехідний період і падіння індексів
Поки що не криза, але передумови є
Україна і можливість глобальної кризи
Фондові ринки опинилися в стані невизначеності буквально в перші дні після зміни президента США. Політика Дональда Трампа внесла неясність у перспективи розвитку економік через фактичне оголошення економічних воєн низці країн.
У перші ж дні свого правління Трамп заявив про намір ввести 25% мита на всі товари з Мексики і Канади, а також 10% на товари з Китаю. У січні США запровадили 25% мита щодо Колумбії й отримали дзеркальну відповідь від Боготи. Потім обіцяні мита були введені щодо Мексики, Канади та Китаю. Ці країни також запроваджують заходи у відповідь.
“Такі країни, як Канада, Мексика, Китай і багато інших, які неможливо назвати, продовжують десятиліттями обкрадати Америку, як у сфері торгівлі, так і у сфері злочинності та постачання наркотиків, яким дозволено вільно надходити в Америку”, – заявив Трамп.
Наприкінці лютого він пригрозив митами і Європейському Союзу, після того як дізнався, що торговельний баланс з ЄС не на користь США. “ЄС був дуже несправедливий до нас, у нас торговий дефіцит у 350 мільярдів доларів, вони не купують наші автомобілі, нашу сільськогосподарську продукцію, вони майже нічого не купують, ми повинні це виправити”, – наполягав Трамп.
У ЄС одразу ж відповіли на погрозу. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що дії США не залишаться без відповіді. “Вони викличуть жорсткі та пропорційні контрзаходи. ЄС діятиме для захисту своїх економічних інтересів. Ми захистимо наших працівників, бізнес і споживачів”, – заявила вона.
Щоправда, пізніше термін введення мит на Канаду і Мексику було відкладено на місяць. Але при цьому, 11 лютого, Трамп заявив, що для Канади мита на сталь і алюміній будуть подвоєні – до 50%. Це відповідь США на те, що провінція Онтаріо встановила 25% мито на електроенергію, що надходить до США.
Нервозність на фінансових ринках посилюється через безладні та різкі дії адміністрації Трампа, вважає голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко. “Підвищення мит США на китайські товари залишається в силі, і напруженість у відносинах між двома країнами зростає. Непередбачуваність дій США у зовнішній політиці дедалі більше погіршує настрої не тільки інвесторів, а й бізнесу. Це в кінцевому рахунку може нашкодити провідним економікам світу навіть більше, ніж саме підвищення імпортних мит”, – зазначив він у колонці РБК-Україна.
Перехідний період і падіння індексів
Трамп визнав, що його дії можуть завдати шкоди не тільки партнерам, а й самій американській економіці. Він не погодився коментувати ймовірність рецесії, заявивши лише, що на економіку чекає “перехідний період”. “Ненавиджу передбачати такі речі (рецесію – ред.). Настає перехідний період, тому що те, що ми робимо, дуже масштабно”, – заявив президент США.
На тлі цілковитої невизначеності та на додачу до всього фактичного визнання, що на економіку США теж може чекати потрясіння, падіння на фондових ринках, яке і так спостерігалося останніми тижнями, посилилося.
За даними Bloomberg, розпродаж акцій США прискорився в понеділок, а основні індекси знизилися до найгіршого значення цього року. Індекс Nasdaq 100, в якому переважають акції високотехнологічних компаній, впав на 3,8%, S&P 500 – на 2,7%. Акції технологічного сектору пережили найбільше одноденне падіння з 2022 року, оскільки інвестори відмовилися від акцій давніх лідерів ринку через зростаючі побоювання, що економіка рухається до рецесії. S&P 500, що об’єднує акції 503 найбільших компаній на біржах США, почав падати з 19 лютого. Відтоді, повідомляє Reuters, він втратив понад 8%. У грошовому вираженні це становить близько 4 трлн доларів.
Крім цього, у США почалися масові звільнення співробітників за ініціативою Ілона Маска, якого наприкінці минулого року було призначено головою нового Департаменту ефективності уряду (DOGE). У лютому було звільнено від 1200 до 2000 працівників Міністерства енергетики, зокрема співробітників адміністрації з ядерної безпеки та кредитного управління.
Звільнення також торкнулися співробітників міністерств внутрішніх справ, у справах ветеранів, сільського господарства та охорони здоров’я. Нещодавно Маск пригрозив звільнити будь-якого федерального співробітника, якщо він не надасть звіт про роботу за попередній тиждень. Усе це відбувається в рамках скорочення держапарату.
Поки що не криза, але передумови є
Безумовно, “хаос, який запустив Трам”, і, перш за все, торгові війни, які негативні для економіки, впливають на ринки, вважає заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса. “Через цей хаос і торгові війни та те, що робив Маск щодо звільнення людей, з’являється невизначеність. Угоди ставляться на паузу і це не може не впливати на економіку”, – зазначив Фурса.
Він також вважає, що зараз ФРС США не може знижувати процентну ставку, що може бути згубним для економіки. “Якщо в тебе торгові війни і висока інфляція, то ФРС не може знижувати ставки як хотіла б. Це означає, що ставки довше більш високі і це може виявитися згубно для економіки. Головне завдання зараз – вийти з високих ставок у низькі, щоб не почався апокаліпсис”, – зазначив Фурса. Нагадаємо, 30 січня ФРС зберегає процентну ставку в діапазоні 4,25-4,5%.
Олександр Мартиненко зазначає, що продовжують надходити сигнали про подальше охолодження американської економіки. “Погіршення сприйняття ризиків знову посилило попит на золото та інші дорогоцінні метали, ціни на які знову опинилися в лідерах зростання на ринках сировини минулого тижня. Водночас найбільше за тиждень знизилися ціни на енергоносії. Ціни на нафту перебували під тиском рішення ОПЕК щодо поступового збільшення видобутку, а також під тиском загальних очікувань гіршого глобального попиту”, – зазначив Мартиненко.
Сергій Фурса вважає, що поки оцінювати ситуацію як кризу світової економіки підстав немає. “Це може бути сильною корекцією. Але фундаментальна основа (для кризи – ред.) є. Хоча, підкреслю, що зараз немає чіткого розуміння – це корекція чи початок глобальної кризи”, – зазначив він.
Глава аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що проблема зараз не тільки в торговельній війні, яку ініціює Трамп, а й у зростаючій невизначеності його економічної політики.
“Я маю на увазі те, що рішення ухвалюються/скасовуються одноосібно, без будь-якої логіки. Це збільшує невизначеність, а отже, зростають ризики. Відповідно, гроші “шукають” менш ризикові місця, далеко від американського ринку акцій, а також подалі від США. Відповідно, спостерігаємо як падіння фондових індексів США, так і помітну девальвацію американського долара”, – зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Україна і можливість глобальної кризи
Поки що падіння фондових ринків Україні ніяк не загрожує. Але якщо ситуація обернеться кризою, то, звичайно, негативного впливу уникнути не вдасться, вважають експерти.
“Те, що відбувається зараз, Україні поки що ніяк не загрожує – у нас немає фондового ринку і немає вільного потоку капіталу, нема чому “відтікати” (відтік капиталу – ред.). Інше питання, якщо буде якась глобальна криза, і всі наші держави-партнери будуть зайняті порятунком своїх економік – менше буде коштів для України”, – заявив у коментарі виданню Олександр Паращій.
Аналогічна думка і в Сергія Фурси. “По нас може “вдарити”, якщо виникне глобальна рецесія. Тоді ціни впадуть і ми відчуємо це по металургії. Її експорт знизиться. Другий момент – якщо буде суперглобальна криза, то це вплине на здатність європейців знаходити для нас гроші. Але поки що це віддалена перспектива”, – зазначив Фурса. При цьому він наголосив, що поки що ЄС закладає серйозне збільшення витрат на Україну, зокрема, за рахунок заморожених активів РФ.
Негативний вплив також може бути на процес відновлення України після перемир’я. “Після перемир’я має бути захід інвестиції. Але якщо буде глобальна криза, то ніякі інвестиції не прийдуть – але це далека перспектива”, – зазначив Фурса.
Що стосується післявоєнних інвестицій, то з ними буде не все так просто в будь-якому разі, вважає Паращій. Інвестори завжди рахують свій очікуваний прибуток. Вкладати свої гроші в Україну вони будуть лише за умови, що буде задоволена прибутковість їхніх інвестицій.
