Бізнес поліпшив оцінки ділової активності, але очікує зростання інфляції та девальвації гривні — опитування НБУ

Бізнес дещо поліпшив оцінки своєї ділової активності в наступні 12 місяців, зберіг позитивні прогнози щодо залучення інвестицій, натомість очікує помірного зростання інфляції та обмінного курсу. Про це свідчать результати опитування керівників підприємств, повідомляє пресслужба НБУ.

Бізнес дещо поліпшив оцінки своєї ділової активності в наступні 12 місяців, зберіг позитивні прогнози щодо залучення інвестицій, натомість очікує помірного зростання інфляції та обмінного курсу.

Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) становив 100.6% проти 99.5% у другому кварталі 2024 року.

Учасники опитування поліпшили позитивні оцінки щодо загальних обсягів реалізації продукції, інвестиційних витрат на обладнання та інвентар, а також пом’якшили негативні оцінки щодо інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт.

Водночас респонденти погіршили оцінки щодо майбутнього фінансово-економічного стану підприємств та кількості працівників. Воєнні дії та їх наслідки залишаються, попри певне послаблення, домінуючим чинником, що впливає на спроможність підприємств нарощувати обсяги виробництва.

Суттєво посилився вплив таких чинників, як податкові зміни, курс гривні до іноземних валют, а також витрати на виробництво.

Очікування бізнесу щодо макроекономічної ситуації

Бізнес відновив позитивні оцінки обсягів виробництва товарів і послуг у наступні 12 місяців: баланс відповідей — 3.7% (у другому кварталі 2024 року — «мінус» 0.3%).

Зростання очікували підприємства енерго- та водопостачання, сільського господарства, переробної промисловості, транспорту та зв'язку; респонденти з десяти областей; великі та середні підприємства; підприємства, що здійснюють експортні операції, експортно-імпортні операції та ті, що не здійснюють експортно-імпортні операції

Погіршення інфляційних очікувань відбулося вперше за вісім кварталів: у третьому кварталі 2024 року очікувана в найближчі 12 місяців річна інфляція становила 9.7% порівняно з 9.0% у попередньому кварталі. Частка респондентів, які очікували на інфляцію не вище 10.0%, зменшилася за квартал з 62.8% до 54.4%.

Воєнні дії залишаються найвагомішим проінфляційним чинником для 81.1% респондентів. Суттєво посилився вплив курсового чинника — на 7.1 п. п. до 75.4%, а також витрат на виробництво — на 4.9 п. п. до 68.5%. Найбільше посилився вплив податкового чинника — у 2.5 раза до 37.9%.

Очікування щодо девальвації національної валюти вчергове посилились: середнє значення обмінного курсу, на яке респонденти очікують через 12 місяців, становить 43,72 грн/$ (в попередньому кварталі – 41,61 грн/$).

Частка респондентів, які прогнозують, що обмінний курс гривні в наступні 12 місяців коливатиметься в діапазоні 42,1 — 44 грн/$, становить 44,1%.

Поточний стан та очікування підприємств щодо власного розвитку

Оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану підприємств погіршилися: баланс відповідей становив «мінус» 6% порівняно з «мінус» 4.3% у першому кварталі.

Респонденти дещо погіршили очікування щодо фінансово-економічного розвитку власних підприємств у наступні 12 місяців: баланс відповідей — «мінус» 0.9% (у другому кварталі – «мінус”0.2%).

Погіршення оцінок відбулось у підприємств добувної промисловості, енерго- та водопостачання, будівництва, транспорту та зв’язку, а також інших видів діяльності.

Водночас респонденти торгівлі, сільського господарства та переробної промисловості мали оптимістичні очікування.

Учасники опитування й надалі очікували збільшення обсягів реалізації продукції, в тому числі на зовнішньому ринку: баланси відповідей — 10.5% і 11.2% відповідно (у другому кварталі – 8.7% та 11.0% відповідно).

Зростання загальних обсягів реалізації продукції очікували респонденти переважної більшості видів економічної діяльності, за винятком підприємств добувної промисловості, найбільше — сільського господарства, транспорту та зв’язку, а також переробної промисловості (баланси відповідей 17.9%, 15.7% та 14.5% відповідно).

Зростання обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку також очікують респонденти більшості видів економічної діяльності, найбільше — сільського господарства, транспорту та зв’язку.

Респонденти посилили позитивні оцінки щодо зміни рівня інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар: баланс відповідей 7.5% (у другому кварталі – 5.4%). Одночасно послабились негативні оцінки щодо інвестиційних видатків на будівельні роботи: баланс відповідей «мінус» 3.2% (у другому кварталі – «мінус» 5.5%).

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, продовжують очікувати збільшення їх обсягів у наступні 12 місяців: баланс відповідей — 15.6% (у другому кварталі – 19.4%). Найвищі очікування мали підприємства будівництва, енерго- та водопостачання, а також добувної промисловості. Натомість підприємства торгівлі очікують зменшення обсягів іноземних інвестицій у наступні 12 місяців.

Частка респондентів, які в наступні 12 місяців планують залучати іноземні інвестиції, становила 18.8% порівняно з 21.9% у попередньому опитуванні.

Учасники опитування зберегли низькі очікування щодо кількості працівників на своїх підприємствах у наступні 12 місяців: баланс відповідей — «мінус» 10.9% (у другому кварталі – «мінус» 10.7%). Негативні прогнози надали респонденти усіх видів економічної діяльності. Найпесимістичнішими у своїх оцінках були респонденти галузей будівництва та добувної промисловості.

Респонденти очікували нижчі темпи зростання майбутніх витрат на оплату праці одного найманого працівника: баланс відповідей — 52.9% порівняно з 54.8% у другому кварталі.

На тлі зменшення потреби в позикових коштах найближчим часом (до 30.4% опитаних у третьому кварталі порівняно з 37.7% у другому кварталі) частка респондентів, які планують брати банківські кредити, зменшилась до 34.8% (у другому кварталі – 36.4%).

Підприємства, що планують залучати кредити, традиційно надають перевагу кредитам у національній валюті – 81.9% (у другому кварталі – 81.6%).

Найсуттєвішою перешкодою для залучення нових кредитів залишаються зависокі ставки — 45.5% відповідей. Значною була частка респондентів, які зазначали про наявність інших джерел фінансування, — 40.0% (у попередньому опитуванні – 41.1%), водночас посилився вплив курсових коливань — на 4.4 п. п. до 32.8% та надмірних вимог до застави — на 3.4 п. п. до 19.7%. Умови доступу до банківських кредитів, за оцінками респондентів, останнім часом залишаються жорсткими.

Частка компаній, що планують залучати кошти за кордоном, зросла до 8.2% з 7.7% у другому кварталі.

Опитування

Квартальне опитування проводилося з 31 липня до 28 серпня 2024 року. В опитуванні взяли участь 655 підприємств із 21 регіону країни (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також Донецької, Луганської та Херсонської областей).

Серед опитаних підприємств 21.1% – компанії оптової й роздрібної торгівлі, 19.1% – переробної промисловості, 14.5% – сільського господарства, 13.6% – транспорту та зв’язку, 6.6% – добувної промисловості, 4.7% – енерго- та водопостачання, 3.1% – будівництва, 17.4% – інші; 30.2% респондентів — великі підприємства, 35.1 % – середні, 34.7% – малі.

«Результати опитувань відображають лише думку респондентів — керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України», — зазначив регулятор.

Автор:

Роман Мирончук


Редактор стрічки новин


Роман Мирончук

Пише на теми:
Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології

Джерело

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити ваш досвід. Ми припустимо, що ви з цим згодні, але ви можете відмовитися, якщо хочете. Прийняти Детальніше