Конфлікт в Овальному кабінеті й українсько-американські перемовини в Саудівській Аравії, із відновленням воєнної допомоги Україні та обміну розвідувальної інформації – це димова завіса, яка приховує відсутність у Трампа інструментів додаткового тиску на Путіна або його небажання скористатися ними
Зміст
Помічник президента Російської Федерації з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков, який після перемовин американської та української делегації у Джидді провів консультації зі своїм американським колегою Майком Волцом, підкреслив, що Росія не зацікавлена у тимчасовому припиненні вогню і що він довів цю позицію до відома свого американського співрозмовника.
“Наша мета це довгострокове мирне врегулювання. Ми прагнемо до цього мирного врегулювання, яке буде враховувати законні інтереси нашої країни. Нашу відому стурбованість“, – наголосив помічник Путіна в ефірі телевізійного каналу “Россия-1”.
Деякі кроки, які імітують мирні дії, мені здається, нікому не потрібні в цій ситуації. Пропозицію щодо тимчасового припинення вогню, яку узгодили між собою американська та українська делегації під час перемовин у Саудівській Аравії, Юрій Ушаков схарактеризував як таку, що забезпечує тимчасовий перепочинок для українських військових. Помічник президента Російської Федерації пообіцяв, що Володимир Путін вже сьогодні може висловити більш конкретні та змістовні оцінки щодо пропозиції тимчасового режиму припинення вогню на російсько-українському фронті. Однак є абсолютно очевидним, що оцінки російського президента не будуть відрізнятися від оцінок його помічника з питань зовнішньої політики, а можуть хіба що бути пов’язаними із новими конкретними й жорсткими умовами Росії щодо припинення війни з України.
Я не виключаю, що такі умови Путін обговорював вчора і з білоруським президентом Олександром Лукашенком, який прибув до Москви із візитом якраз в ті самі години, коли в російській столиці здійснив посадку літак спеціального представника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа.
Може, звичайно, виникнути питання, а чому Путін, якщо зацікавлений у подальших контактах з американським президентом, не дав можливості Віткоффу хоча б зберегти обличчя? Чому російські чиновники не утрималися від коментарів щодо свого ставлення до тимчасового перемир’я в Україні хоча б до зустрічі Путіна і Віткоффа, яка відбулася вже після того, як були фіналізовані перемовини між російським і білоруським президентами?
А відповідь на це питання є достатньо простою. Путін в принципі вважає, що Трамп нікуди від нього не дінеться і що він не зобов’язаний зберігати якийсь політез щодо колеги, який. з точки зору російського президента. знаходиться у слабкій позиції, обумовленій обіцянками Трампа швидко завершити російсько-українську війну і неможливістю це зробити, як вважають у Кремлі, без погодження із всіма умовами Російської Федерації щодо припинення воєнних дій і подальшої долі української державності.
Віткофф, якого Юрій Ушаков схарактеризував як людину, що не є посередником у російсько-американських взаєминах, цікавий для Путіна та його соратників виключно з погляду фінансових пропозицій, які вони хотіли б висловити американському президенту через людину, яка вважається одним з найбільш наближених до Трампа в особистих взаєминах. Саме так Путін бачить цю політику. Він може вважати, що здатний корумпувати Трампа та його найближче оточення, а також членів сім’ї, і що ці пропозиції, які Москва висуне американському президентові, переконають його у необхідності відмовитися від подальшої підтримки України й погодитися на те, що на своєму так званому задньому дворі, на пострадянському просторі, Російська Федерація може робити все, що їй заманеться, так, як, скажімо, Трамп може робити все, чого він буде бажати за потрібне у Північній Америці. Адже Росія не реагує на жорсткі дії американського президента стосовно Канади, приєднання якої до США вже кілька разів пропонував Дональд Трамп. Так чого ж це американський президент не розуміє, що приєднання України до Російської Федерації є не менше легітимною метою для Володимира Путіна, ніж канадські амбіції Дональда Трампа.
А для того, щоб американський президент та наближені до нього люди зрозуміли всю користь своєї відмови від підтримки України, Стіву Віткоффу будуть запропоновані такі серйозні ідеї з боку керівника Кремля, від яких з точки зору Володимира Путіна, ані Віткофф, ані Трамп, з яким американський посередник буде контактувати після того, як він повернеться з Москви, не зможуть впоратися без якихось додаткових емоцій. І тому російський президент вирішив не чекати своїх перемовин з американським посередником, а вже перед цими перемовинами дати зрозуміти: мова може йти тільки про обговорення взаємних фінансових інтересів. Саме такою він бачить роль Віткоффа у російсько-американському діалозі. Довірлива людина, якій можна сказати те, про що не можна сказати державному секретареві Сполучених Штатів чи помічникові президента Сполучених Штатів з питань національної безпеки.
А от помічникові президента Сполучених Штатів з питань національної безпеки Юрій Ушаков сказав чітко і зрозуміло: “Ніякого тимчасового перемир’я на російсько-українському фронті не буде, бо Росія зацікавлена не в ньому, а в знищенні української державності. І за це буде боротися. Крапка“.
Чи потрібно було принижувати українського президента в Овальному кабінеті, ініціювати абсолютно маразматичні перемовини в Джидді, щоб прийти туди, куди Дональд Трамп прийшов ще після першої телефонної розмови з Володимиром Путіним, коли російський президент чітко і ясно спростував ідеї американського щодо тимчасового перемир’я.
Адже Трамп пропонував це Путіну, пропонував під час першого контакту з російським колегою і був фактично проігнорований, про що сам розповів журналістам. Так, звичайно, потрібно було. Адже і сварка з українським президентом в Овальному кабінеті Білого дому, і дивовижний формат українсько-американських перемовин в Саудівській Аравії, і з відновленням воєнної допомоги Україні та обміну розвідувальної інформації між двома країнами — все це димова завіса, яка має приховати найголовніше — відсутність у президента США будь-яких реальних інструментів для додаткового тиску на президента Російської Федерації або небажання Дональда Трампа скористатися цими інструментами.
Втім, ми з вами прекрасно розуміємо, що санкційні інструменти в американсько-російських стосунках, як це можна було побачити за останні три роки, не є такими дієвими, які могли б забезпечити швидкий крах російської економіки та готовність Кремля погодитися із тимчасовим перемир’ям чи з припиненням воєнних дій. Санкції можуть подіяти, але для цього потрібний довший і серйозніший час роботи з Кремлем. Час, якого немає у Дональда Трампа, який хотів би швидко досягти припинення вогню. І, звичайно, найцікавішим після цього дня перемовин у російській столиці буде, чи відбудеться у п’ятницю телефонна розмова між американським і російським президентами та чи визнає Трамп той факт, що Путіну не потрібне перемир’я, яке не забезпечить виконання його головної мети — знищення української держави та окупації її території.
Джерело
Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Читати Еспресо в Telegram